«Це лякає»: відома російська гімнастка розповіла про кошмар у РФ. ВІДЕО
Російська гімнастка Маргарита Мамун відкрито засудила агресію проти України та заявила про жорстку цензуру у своїй країні. Олімпійська чемпіонка зізналася, що боїться наслідків за свої слова про базові людські цінності.
Титулована спортсменка вирішила порушити мовчання і висловити все, що думає про те, що відбувається навколо військового божевілля. У той час як більшість її колег по цеху беззаперечно мовчать або підтримують кремлівський режим, Мамун відкрито називає речі своїми іменами.
Вона щиро не розуміє, чому російське суспільство занурилося в глибокий анабіоз і сприймає щоденні вбивства сусідів як звичну норму. Атмосфера тотального страху в Росії досягла межі, коли за звичайне прагнення миру можна отримати реальний тюремний термін або статус ізгоя. Олімпійська чемпіонка відчуває себе заручницею системи, де заблоковано нормальний доступ до інформації, а столицю поступово відрізають від зовнішнього світу.
Жорсткі обмеження інтернету в Москві наочно демонструють, як влада намагається повністю ізолювати громадян від правди про втрати та військові злочини. Проте навіть в умовах тотальної зачистки інформаційного поля є люди, готові відкрито заявляти про своє небажання звикати до фашистських реалій. Спортсменка підкреслює, що повальне погодження співгромадян лякає її набагато сильніше, ніж технічні проблеми зі зв'язком у блокованих містах.
«Можливо, доведеться тобі це вирізати, не знаю, але щоб якнайшвидше закінчилася війна. Я дуже сильно про це мрію. У нас у країні це не сприймається як жах, і ніби все йде своєю чергою, ніби це те, що й має відбуватися… Ніби це норма»
«Я почуваюся жахливо через те, що не можу говорити про людські, базові та найпростіші бажання. Про те, що, як мені здається, це може мати наслідки. Я хочу сказати, що мрію про свободу: свою особисту та свободу суспільства. Я мрію про свободу слова. Я мрію, щоб війна закінчилася, щоб люди перестали гинути. Я мрію, щоб я перестала бачити ці жахливі новини щодня»
«Зараз у центрі Москви та в інших містах люди не мають доступу до інтернету, лише до мобільного зв’язку та дзвінків. Я не хочу звикати до цього. Так не повинно бути. Цей конформізм мене лякає»