Путін ховається за ядерним щитом: розкрито таємниці протиракетної оборони Москви

Російська Федерація зосередила всі ключові ресурси протиракетної оборони виключно навколо власної столиці, залишивши інші регіони беззахисними перед балістичними загрозами.

Військові аналітики Defence Express детально розглянули структуру московського щита, який створювався десятиліттями і досі базується на радянських розробках із ядерними компонентами.

Розвиток цієї егоїстичної системи розпочався ще за часів СРСР із проекту «А», перетворившись на комплекс А-35, а згодом — на модифікацію А-135, прийняту на озброєння на рубежі 1990-х років. Зараз агресор намагається довести до ладу перспективну систему А-235, розробка якої мляво триває з 1986 року, а з 2014 року в її рамках тестують ракету «Нудоль».

Центральним елементом усієї цієї системи є гігантська радіолокаційна станція «Дон-2Н» висотою 35 метрів, розташована за 30 кілометрів на північ від Москви. Її завдання — круговий огляд, виявлення бойових блоків міжконтинентальних ракет та наведення на них засобів ураження.

Исторически комплекс А-135 опирается на два типа перехватчиков: тяжелую дальнюю ракету 51Т6 и ближнюю 53Т6, позиции которых кольцом рассредоточены вокруг города. Главная циничная особенность этих противоракет заключается в использовании радиокомандного наведения. Из-за технологической отсталости и низкой точности российские конструкторы предусмотрели оснащение этих перехватчиков ядерными боевыми частями, чтобы компенсировать промахи мощностью взрыва прямо над головами своих граждан.

И хотя дальние комплексы уже частично выведены из строя, ближние ракеты до сих пор находятся в боевой готовности, наглядно демонстрируя, что Кремль готов защищать себя любыми методами.