Лукашенко прагне вийти з тіні Кремля: навіщо він полетів до Джакарти

Після виборів 2020 року та початку повномасштабної війни Росії проти України на Заході Олександра Лукашенка сприймають як політика, який повністю залежить від Кремля. Але його візит до Індонезії свідчить: Мінськ продовжує шукати простір для маневру за межами Росії.

У Джакарті Лукашенка зустріли за найвищим державним протоколом. Замість формальних заяв сторони підписали низку важливих угод із новим президентом країни Прабово Субіанто.

Головне завдання Мінська — показати світові та Москві, що Білорусь не перетворилася на придаток Росії. Для Лукашенка це важливий політичний сигнал: попри санкції, у нього залишаються канали для співпраці з великими незахідними державами.

Для Індонезії це питання має суто практичне значення. Як найбільша економіка Південно-Східної Азії, країна зацікавлена у стабільних поставках калійних добрив та промислової техніки з Білорусі. Сторони вже поставили собі за мету збільшити товарообіг до 500 мільйонів доларів.

У Джакарті підписали сім ключових угод та п’ятирічну дорожню карту співпраці до 2030 року. Одне з найважливіших напрямків інтересів Мінська — участь у масштабній соціальній програмі Індонезії щодо безкоштовного харчування мільйонів громадян. Білорусь розраховує зайняти в цьому проєкті нішу постачальника сухого молока.

Окремий інтерес викликає угода між фінансовими розвідками двох країн. Формально йдеться про боротьбу з відмиванням грошей, але в умовах західних санкцій для Мінська це може стати важливим інструментом для створення нових фінансових каналів.

При цьому реальність не змінюється: Білорусь, як і раніше, глибоко залежить від Росії — як економічно, так і у військовому плані. Але Індонезія надала Лукашенку саме те, що йому зараз особливо потрібно — публічне підтвердження того, що двері для нього у світі ще не зачинені.