Військовий експерт назвав найбільшу проблему ЗСУ

Ситуація з перехопленням російських балістичних ракет під час останніх скоординованих повітряних атак свідчить про високий рівень технологічної складності та дефіцит оборонних засобів.

За оцінкою військового аналітика Сергія Грабського, озвученою в телевізійному ефірі, Україна навряд чи зможе розраховувати на отримання нових спеціалізованих зразків озброєння для боротьби з балістичною зброєю щонайменше до 2027 року.

Ця проблема зумовлена тим, що протибалістичні ракети є високотехнологічним продуктом, процес виготовлення якого є надзвичайно складним і тривалим, порівнянним за трудовитратами з виробництвом самих атакувальних ракет.

Ключовим фактором вразливості залишається значний дисбаланс між витратами боєкомплекту та виробничими потужностями західних союзників. Промисловий гігант Lockheed Martin здатний випускати приблизно 700 профільних ракет на рік. Водночас українські підрозділи протиповітряної оборони для гарантованого знищення однієї балістичної цілі змушені витрачати в середньому по дві протиракетні ракети.

За умови збереження поточної інтенсивності ворожих нальотів, коли агресор одночасно запускає від 50 до 70 балістичних ракет, щомісячні потреби сил ППО становитимуть від 100 до 140 високоточних снарядів.

Така математика бойових дій вказує на неминуче вичерпання наявних світових арсеналів. Навіть за умови, що абсолютно всі ракети для комплексів Patriot, вироблені у світі, безперебійно передаватимуться виключно українській стороні, накопичених обсягів світового виробництва вистачить для ведення активної оборони максимум на чотири-п’ять місяців.

Таким чином, стратегічна глибина протиповітряної оборони України безпосередньо обмежується фізичними можливостями західного військово-промислового комплексу, який не розрахований на ведення настільки масштабної та тривалої ракетної війни.