Названо єдину реальну національну ідею сучасної РФ, яка аж ніяк не подобається путінським «елітам»
Російський диктатор Володимир Путін остаточно ізолював себе у вигаданому геополітичному просторі, де постійний збройний конфлікт є головною запорукою збереження його особистої влади. Система управління Кремля свідомо перебудована з метою задоволення страхів та максимального продовження життя однієї людини.
Керівник аналітичного центру «Ділова столиця» Вадим Денисенко констатує повне занурення Володимира Путіна в ілюзорний світ, де розширення військової агресії є єдиним способом утримання влади. Після придушення заколоту ПВК «Вагнер» глава Кремля переконався в абсолютній покірності та паралізуючому страху власних політичних еліт.
«Коли ми аналізуємо дії Путіна, ми маємо розуміти одне: національна ідея Росії з 2024 року (вибори президента) зводиться до такої формули: Путін має жити якомога довше й якомога комфортніше та померти в кріслі президента якомога пізніше. Зараз складається така ситуація, що Путін вважає: для збереження безкінечної влади необхідно вести безкінечну війну, яка має розширюватися», — пише Денисенко.
Олігархічні та чиновницькі клани змушені залишатися осторонь, спостерігаючи за стрімким руйнуванням національної економіки та втратою капіталів. Нинішня кремлівська система управління спирається на вузьке коло з тридцяти недоторканних осіб, яким суворо заборонено створювати власні автономні структури.
Безпеку диктатора забезпечують ФСО та ФСБ. При цьому всередині Федеральної служби безпеки Путін навмисно сформував три ворогуючі та конкуруючі між собою вертикалі під керівництвом Олександра Бортнікова, Сергія Корольова та Івана Ткачова.
Таке штучне розділення змушує кожне угруповання безперервно шпигувати за опонентами та доповідати особисто диктатору, що зводить ймовірність організації палацового перевороту до мінімуму. Ситуацію для потенційних змовників ускладнює й повна політична пасивність керівництва регулярної армії.
У підсумку Путін перетворився на глобальний глухий кут для абсолютно всіх гравців: від внутрішніх російських еліт і стратегічних партнерів у Пекіні до лідерів Євросоюзу та США. Цей статус-кво не може тривати нескінченно, оскільки деструктивні процеси, що розпочалися всередині РФ, неминуче прискоряться.