Еволюція «шахідів»: окупанти змінюють тактику нальотів і роблять ставку на швидкість

Російська армія кардинально модернізувала тактику застосування безпілотників сімейства «Герань», перейшовши до суворої спеціалізації різних модифікацій під конкретні бойові завдання. Зміна стратегії зумовлена різким зростанням ефективності української протиповітряної оборони, яка знищувала до 96% стандартних поршневих літаків у глибокому тилу, пише Forbes.

Військово-промисловий комплекс окупантів змістив акценти у виробництві та бойовому застосуванні боєприпасів, що барражують, адаптуючись до високої щільності українського зенітного вогню. Попередня концепція виснаження ППО за рахунок масових запусків дешевих поршневих моделей визнана неефективною та замінена вузькоспеціалізованим підходом. Базова модифікація «Герань-2» тепер повністю переведена в розряд тактичної зброї ближнього радіусу дії, що виконує рутинні завдання безпосередньо вздовж лінії бойового зіткнення.

Для нейтралізації протидії засобів радіоелектронної боротьби ці апарати об’єднують у локальні mesh-мережі, що дають змогу безпілотникам координувати політ та обмінюватися даними без використання супутникової навігації.

Для проведення глибоких повітряних операцій в українському тилу російське командування задіює виключно швидкісні реактивні модифікації «Герань-3» та «Герань-4». Пріоритетними цілями для цих комплексів стали об’єкти портової інфраструктури, військові аеродроми та підприємства енергетичного сектору.

Перед кожним ударом проводиться комплексна багаторівнева розвідка для прокладання маршрутів в обхід мобільних вогневих груп. Реактивні безпілотники інтегруються в єдині ударні хвилі разом із крилатими та балістичними ракетами, що різко скорочує час реагування українських сил протиповітряної оборони.