Україна перетворює Крим на головну проблему Росії: що помітив The Economist
Українські удари дедалі сильніше б’ють по логістиці Росії в окупованому Криму. У The Economist вважають, що півострів із ключового військового плацдарму поступово стає одним із найвразливіших місць для Кремля.
Про це пише The Economist.
На думку авторів матеріалу, повна ізоляція Криму могла б дати Україні серйозний козир на майбутніх переговорах. Саме тому удари безпілотниками дедалі частіше спрямовують не лише по військових цілях, а й по транспортній інфраструктурі, яка забезпечує постачання на півострів.
За даними організації ACLED, із 692 атак, зафіксованих із 2022 року, понад половина відбулася протягом останніх 12 місяців. Під ударами опиняються автомобільні дороги, залізниця, морські маршрути та інші шляхи, що з’єднують Крим із територією Росії.
Окремо видання звертає увагу на Кримський міст. Через ризик нових атак перевозити ним небезпечні вантажі, зокрема паливо, стало занадто небезпечно, тому рух важких вантажівок повністю заборонили. Морське сполучення також зазнало перебоїв.
Ще одним наслідком ударів стало переміщення Чорноморського флоту РФ із Севастополя до віддаленіших портів. Крім того, 13 липня Росія призупинила судноплавство через Азовське море, яким проходить приблизно чверть російського експорту зерна. Уже наступної ночі Україна заявила про удари по 11 суднах.
Як зазначає The Economist, запаси пального й продовольства в російських військ на півострові поки залишаються. Водночас поповнювати їх стає дедалі складніше, а цивільні жителі запасаються продуктами тривалого зберігання та вночі стоять у чергах за бензином.
Автори також наголошують, що Україна дедалі активніше атакує об’єкти далеко за межами Криму. Лише у червні ACLED зафіксувала понад 100 ударів углиб території Росії. Попри заяву російської влади про нібито перехоплення 926 дронів 13 липня, відео із соцмереж свідчать, що частина безпілотників досягла цілей.
Удари по нафтопереробних заводах і паливній інфраструктурі, за оцінкою видання, скорочують експортні доходи РФ та створюють дефіцит пального. The Economist стверджує, що таких довгих черг на автозаправках Росія не бачила з останніх днів існування СРСР.
У матеріалі також наведено оцінки людських втрат Росії. За даними видання, із лютого 2022 року до 13 липня 2026 року загинули від 367 тис. до 602 тис. російських військових, що становить 1–2% довоєнного чоловічого населення призовного віку.
Водночас аналітичний центр CSIS оцінює щомісячне поповнення російської армії приблизно у 27 тис. осіб, тоді як втрати становлять близько 30 тис. військових. На думку авторів, подальше ускладнення постачання через Крим лише посилить ці проблеми.
Нагадаємо, як писав раніше From-UA.org, Греція виступила проти нового пакету антиросійських санкцій Євросоюзу через побоювання за долю судноплавної компанії Dynagas, яка спеціалізується на перевезенні російського зрідженого природного газу (СПГ).