Кремль не відчуває себе загнаним, Путін воюватиме до кінця — The New York Times

Незважаючи на масштабні санкції, розрив відносин із Заходом та економічні проблеми, Росія змогла уникнути повної міжнародної ізоляції. Саме це, на думку політичної дослідниці Анни Нотте у колонці для The New York Times, зміцнює впевненість Володимира Путіна в тому, що війну проти України ще можна виграти.

Автор нагадує, що після початку повномасштабного вторгнення багато хто очікував, що Росія перетвориться на державу-ізгоя. Однак Кремль швидко переорієнтував зовнішню політику, зосередивши зусилля на країнах глобального Півдня. Багато держав відмовилися приєднатися до жорсткої лінії Заходу, що дозволило Москві зберегти політичні та економічні контакти.

Щоб дослідити причини такої стійкості, Нотте відвідала понад десять країн, де зустрічалася з політиками, підприємцями та людьми, пов’язаними з просуванням російських інтересів. За її словами, Москва постійно пристосовується до нових умов, а стратегія повної ізоляції Росії не принесла очікуваного результату.

Одним із найбільш показових прикладів дослідниця називає Об’єднані Арабські Емірати. Після початку війни Дубай став одним із ключових центрів російського бізнесу, фінансових операцій та поставок товарів, що дозволило частково пом’якшити наслідки західних санкцій.

Крім того, Кремль активно зміцнює свої позиції в Африці та використовує міжнародні майданчики, зокрема БРІКС, щоб демонструвати свій вплив і шукати нових партнерів. При цьому, як зазначає автор, підтримка Росії в багатьох країнах пояснюється не ідеологією, а прагматичними інтересами.

Водночас Нотте вказує й на ознаки поступового ослаблення російського впливу. У Казахстані посилюються настрої на користь більшої дистанції від Москви, а у Вірменії багато хто сприйняв позицію Кремля під час карабахської кризи як відмову виконувати союзницькі зобов’язання. Додатковим ударом по міжнародних позиціях Росії автор вважає падіння режиму Башара Асада в Сирії.

На думку дослідниці, саме війна проти України залишається головним чинником, що визначає місце Росії у світовій політиці. Вона вважає, що Путін переконаний: результат цього конфлікту визначить майбутнє країни, тому розраховує перечекати тиск Заходу та зберегти простір для маневру завдяки підтримці партнерів за межами Європи та США.