Вступ Польщі до Євросоюзу означав великий цивілізаційний стрибок

Польський журналіст та публіцист Славомір Поповський є знавцем з питань Сходу. Правник за освітою, викладач Вищої Журналістьської Школи ім. М. Ваньковича, член управління Фонду Прес-центру для Країн Східної Європи, член редакції журналу «Нова Східна Європа», багатолітній публіцист «Rzeczpospolita», спеціально для Polonews, ділиться своїми роздумами на тему української євроінтеграції.

- Як Ви вважаєте, Євросоюз та Україна підпишуть угоду про асоціацію в Вільні?

- Я вважаю, що це в великій мірі залежить від самої України. Я б дуже хотів, щоб так сталося. Це дуже потрібне, як ЄС, так само й Україні, якщо й не більше. Тому я сподіваюся, що всі спірні питання, котрі до цих пір існують, будуть усунені, і Україна підпише угоду про асоціацію.


- Тож, на Вашу думку, Україна прийняла правильне рішення, вибравши напрямок на євроінтеграцію?

- Звичайно ж, що так. Я вважаю, що напрямок на євроінтеграцію – це справа абсолютно іншої цивілізаційної моделі, зовсім іншої моделі правових відносин. Думаю, це саме те, що Україні дуже-дуже потрібне. Якщо Україна повинна предстати як незалежна держава, то це, на мою думку, абсолютно єдиний спосіб. Залишатися у пострадянському просторі та моделі було б дуже небезпечне для України і, боюся, це було б для неї регресією.

- Представте, будь ласка, на прикладі Польщі, європейську перспективу України. Що Польща осягнула завдяки вступу до ЄС?

- Це зовсім інша правова система. Те, що Україна останнім часом робила, тобто допасовувала своє законодавство до унійного, не має нічого спільного з будь-якими осудженнями, що це обмеження суверенності. Ні! Нічого подібного. Це просто впровадження інших, більш прозорих механізмів, які дозволять краще функціонувати економіці і так далі і тому подібне. Я говорю вже на прикладі Польщі, не України.


Я вважаю, що це дуже перспективний шлях для України. Я б сказав так: з точки зору Польщі, те, що Польща вступила до Євросоюзу, означало вибір абсолютно іншої цивілізаційної моделі. Це означало великий цивілізаційний стрибок, котрий вплинув на те, що наша економіка інакше функціонує, наші міста по-іншому виглядають! Це також справа доступу до рятункових фондів ЄС. Кажучи інакше, ми просто виграли все тим, що вступили до Євросоюзу.

Я пам’ятаю ще одне: на початку 90-х, коли країни, котрі раніше знаходилися в спільному радянському блоці, виражали бажання поєднуватися з західними структурами, Москва сильно протестувала проти цього, щоб ці країни вступали, на приклад, до НАТО, а особливо нехтувала питанням про їх вступ до ЄС. Я стверджую, що вступ до ЄС, оскільки означає зміну, в принципі, цивілізаційної моделі розвитку, означав, що це безповоротній процес. І поляки й інші країни, котрі в цій групі вступали до ЄС, виключно виграли від цього. І сьогодні Росія, Москва, намагається не допустити того, щоб Україна стала частиною західного світу, зробила власне такий цивілізаційний вибір, то це саме тому, що розуміє: це буде безповоротній процес.

- А яку користь це може принести ЄС? А Польщі?

- Користь велика. З точки зору геополітики, то дуже велика, тому що створюється, в принципі, нова реальність. Сфера стабільного розвитку збільшується. Для ЄС вступ України до європейський структур є потрібний саме тому, що Європа стане більшою. Україна – велика держава,в якій людей більше, ніж, на приклад, в Польщі. Це також є шансом, що в перспективі ЄС буде набагато більший, що буде якось сильніше, краще, повніше співпрацювати також з Росією. Це означає просто для всіх – і для України, і для Польщі, і для Західної Європи розширення сфери стабільного розвитку та безпеки.


- Як Ви вважаєте, чи вступ України до ЄС може сприяти залагодженню деяких напружень між Польщею та Україною?

- Звичайно, є якісь історичні обтяження, в котрі я не хотів би входити. Процес поєднання, виключення білих фарб, пояснень, дискусій, чим була акція «Вісла», чим було те, що діялося на Волині, - це все вже історія. Ми – чудові країни-сусіди. Нам вдалося зробити це, на приклад, з Росією, хоча б через те, що повстала комісія для важких справ. На вдалося опублікувати цю спільну книгу. Я знаю, що в різних питаннях наші погляди можуть відрізнятися від себе, та це не елімінує діалогу! Приведу цікавий приклад: я читав щойно видану в Польщі книгу Омелана Плеченя, який був солдатом УПА і до п’ятдесятих років ховався в бункері. Мушу визнати, що погляд, а принаймні, його щоденники, - коли я їх читав, я міг подивитися на тодішню реальність іншими очима, з іншої перспективи.

Немає кращої розмови, немає кращого способу, щоб вирішити всі ці спірні та важкі історичні питання, ніж діалог та розмова. Натомість, Польща від самого початку була однією з перших, якщо не першою країною, яка признала незалежність України. Це була найбільш мудре, найкраще рішення. Ви, на певно, не вважаєте, що зараз є якісь серйозніші політичні спори між Варшавою та Києвом, навіть навпаки.


- Що б Ви порадили українцям на їх шляху до Євросоюзу?

- Я б сказав так, як Черчіль. Поляком я це теж говорив і сказав би ще раз. Вступити до Євросоюзу, або зв’язатися з Євросоюзом, - це обіцяє лише одне: кров, піт та сльози. Натомість, це буде абсолютно інший рівень цивілізаційного, культурного, економічного, суспільного розвитку. Коли я дивлюсь на сьогоднішню Польщу і порівнюю її з тою, що була в 90-х роках, то це зовсім, але ж зовсім інша країна! Я вважаю, що це чекає також Україну. Вже, оминаючи такі питання, як справа відкриття кордонів, ліквідація свободи руху ітд. Це все чекає Україну, на це все Україна має час. Вболіваю за вас, щоб у вас все вийшло!