Втрачений мільярд: Як екс-заступниця міністра Ірина Мудра дозволила Шапрану та його соратникам вивести майно «Юніграна» з-під санкцій

Ще влітку 2022 року українські правоохоронні органи повідомили про викриття видобувного холдингу, який, за даними слідства, контролювався громадянином РФ і протягом багатьох років спрямовував доходи від українських надр на підтримку російської агресії. У 2023 році власник «Юніграну» — росіянин Ігор Наумец — був внесений до санкційного списку РНБО.

Формально це мало призвести до одного результату: переходу активів вартістю понад мільярд гривень під контроль держави. Однак на практиці через бюрократичні затримки та використання схеми з компаніями-«клонами» кар’єри, плиточний завод і сотні одиниць техніки опинилися у розпорядженні броварського підприємця з неоднозначною репутацією Сергія Шапрана — і досі не принесли бюджету жодної гривні. Як це сталося? І хто відіграв у цьому роль?

Мова йде не просто про багаторічну історію, за якою стежать журналісти. Це показовий приклад того, як передбачений законом механізм конфіскації російських активів не був вчасно запущений посадовими особами, відповідальними за цей процес.

Сам механізм уже довів свою ефективність: станом лише на середину 2024 року з початку великої війни Україна конфіскувала у російських олігархів та українських зрадників держави активи на суму майже 15 мільярдів гривень. Зокрема, як пише «Центр протидії корупції», йдеться про майно Дерипаски, Ротенберга, Гінера, Євтушенкова, Януковича, Сальдо тощо.

Чому ж активи «Юніграна» так і не потрапили до цього списку? І до чого тут колишня заступниця міністра юстиції Ірина Мудра? Розбиралися аналітики СтопКора.

Якою мала бути націоналізація — і що стало на заваді?

Закон України «Про засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» передбачає чітку послідовність дій.

Спочатку Рада національної безпеки та оборони вводить санкції проти власника — громадянина РФ або компанії, пов’язаної з країною-агресором.

Далі Міністерство юстиції, як орган, відповідальний за представництво держави у справах про конфіскацію активів росіян, мало звернутися з відповідним позовом до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) — саме цей суд уповноважений ухвалювати рішення про примусове стягнення активів на користь держави.

Цей алгоритм публічно підтвердила й сама Ірина Мудра, яка на той момент обіймала посаду заступниці міністра юстиції, у інтерв’ю Forbes Ukraine від 12 червня 2023 року, пояснюючи механізм роботи Мін’юсту з активами росіян, що перебувають під санкціями.

«Мін’юст подав близько 13 000 звернень до правоохоронних органів. Зрозуміло, що правоохоронці займаються не лише цими запитами, а й власними розслідуваннями, яких стало більше після початку повномасштабної війни. Не скрізь сформовано окремі команди, які займаються санкційною політикою, але в усіх є відповідальні особи, які контролюють процес», — розповіла вона.

Після набрання чинності рішенням ВАКС до процесу мав долучитися Фонд державного майна України (ФДМУ), який організовує продаж конфіскованого майна на відкритому аукціоні, а отримані кошти були б спрямовані до державного бюджету — теоретично, на відновлення країни.

Що стосується активів «Юніграна», ця процедура зупинилася на ключовому етапі.

Санкції РНБО проти Ігоря Наумця, його кіпрських структур та його радниці — громадянки Великої Британії Олени Калпи — були введені ще навесні 2023 року — цей факт зафіксовано, зокрема, у публікації ЗМІ.

Однак, як з’ясували наші колеги, Мін’юст не вчасно подав позов про конфіскацію активів холдингу до ВАКС: за висновком розслідувачів «Схем», держава «не проконтролювала збереження заблокованих активів і за півтора року не скористалася механізмом конфіскації бізнесу санкціонованого бізнесмена з громадянством РФ».

Поки відомство гаяло час, менеджер низки компаній Наумца Володимир Соцков та бізнесмен Сергій Шапран створили компанії-«дублікати»: «Юні Сервіс», «Юні Люкс» та «Юні Стоун Плент», — які через посередницькі фірми «Мартен Локс» та «Енкрос» цілком «законно» викупили виробничі активи холдингу. Про це докладно розповів журналіст Ігор Хмурий у своєму розслідуванні.

У результаті арешт, накладений слідством, юридично залишився чинним лише щодо старих, вже порожніх юридичних осіб «Юніграна» — а не щодо самого майна: кар’єрів, техніки, заводів тротуарної плитки, сотень вагонів та гектарів землі. Спецдозволи ж переоформили на «нові» структури.

Тим часом суди неодноразово як накладали, так і скасовували арешти на конкретні активи — що додатково створювало юридичний хаос і можливості для виведення майна.

У підсумку держава, попри формально дієві інструменти санкцій та арешту, не отримала контролю над жодним прибутковим об’єктом — усе опинилося в руках нового приватного власника. Навіть через рік після того, як про цю історію стало публічно відомо після виходу розслідування «Схем», бюджет так і не отримав від цих активів жодної гривні — на цьому наголошує « Економічна правда», зазначаючи, що мільярдні активи бізнесмена, щодо якого введено санкції, «не принесли користі державі».

Хто такий Сергій Шапран і як він опинився в мільярдній схемі

Головна фігура цієї історії — колишній депутат Броварської міської ради та бізнесмен Сергій Шапран. За версією журналістів-розслідувачів програми «Схеми» (Радіо Свобода), Шапран домовився з Наумцем, який перебуває під санкціями, нібито «вирішити проблеми з бізнесом» в обмін на 50% частки — але в результаті, як стверджує сам Наумец, повністю перехопив контроль над активами без будь-якої компенсації колишньому власнику.

Подальший розвиток справи показав, що ймовірна схема не обмежилася виведенням активів. У 2025 році, за даними розслідування, фігуранти схеми вивели з-під контролю держави й залізничні вагони «Юніграна», придбані свого часу за рахунок європейського кредиту — тобто фактично «нагріли» державу ще й на десятки мільйонів гривень понад вартість основних виробничих активів.

Влітку 2025 року Шапрану та ще вісімнадцяти фігурантам оголосили підозри за статтями про легалізацію майна, здобутого злочинним шляхом, несанкціоновані дії з інформацією в автоматизованих системах та службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки; бізнесмена затримали у Львові, а суд обрав йому запобіжний захід — утримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі понад 100 мільйонів гривень.

Згодом Шапран вийшов із СІЗО під заставу, розмір якої було зменшено у 20 разів.

А вже в січні цього року, за даними видання OBOZ.UA, йому було висунуто другу підозру у справі «Юніграна». Новий епізод стосується незаконного відшкодування ПДВ, внаслідок чого, за версією слідства, з державного бюджету було виведено понад 12 млн грн.

Хто у Мін'юсті відповідав за напрямок конфіскації активів, пов'язаних з РФ?

Питання конфіскації активів росіян у 2022–2024 роках, найімовірніше, належало до компетенції заступниці міністра юстиції Ірини Мудрої, яка обіймала цю посаду з 20 травня 2022 року до 29 березня 2024 року.

Саме вона публічно представляла позицію відомства щодо роботи з активами, на які накладено санкції, — зокрема, у червні 2023 року дала згадане вище інтерв’ю Forbes Ukraine, де прямо обговорювала перспективи та проблеми конфіскації російської власності в Україні.

Те, що саме під час перебування Мудрої на посаді заступниці міністра справа «Юніграна» досягла критичної точки — введення санкцій РНБО (весна 2023 року) без своєчасного подання позову до ВАКС, — викликає сумніви щодо ефективності контролю з її боку за виконанням механізму націоналізації. Формально відомство мало достатньо часу: між введенням санкцій і моментом, коли активи холдингу вже фактично перейшли під контроль нових власників, минуло близько півтора року.

Примітно, що зараз, у листопаді 2025 року, на тлі корупційного скандалу навколо так званих «плівок Міндіча» та відставки міністра юстиції Германа Галущенка, " Українські новини" повідомляли, що кандидатуру Мудрої розглядали на посаду нового керівника відомства.

Сама вона в інтерв’ю «Бабелю» повідомила, що офіційної пропозиції їй не надходило.

На сьогодні Міністерство юстиції залишається без повноправного міністра — є лише виконувач обов’язків, — а це означає, що питання щодо подальшої долі активів «Юніграну» також залишається без політичної відповідальності на найвищому рівні. А Ірина Мудра перейшла до Офісу Президента і, за інсайдерською інформацією, може зберігати певний вплив на Міністерство.

Хто така Ірина Мудра і чому її роль у цій історії — не випадкова?

Ірина Мудра розпочинала кар’єру як юрист у банківському секторі. Вона працювала в юридичних департаментах «Трансбанку», українського Swedbank, «Правекс-Банку», а з 2015 по 2022 рік очолювала юридичну команду державного «Ощадбанку» — саме там вона вела судову справу банку проти Росії щодо анексії Криму.

У березні 2024 року Мудра перейшла з Мін’юсту на посаду заступниці керівника Офісу Президента Андрія Єрмака — за даними джерел «Главкома», свого часу вона потрапила до Мін’юсту саме завдяки його протекції.

На цій посаді, за даними видання, вона відповідає за юридичні питання, безпосередньо займається судовою реформою та процесом призначення суддів.

Її діяльність неодноразово ставала приводом для публічних скандалів. У квітні 2026 року Петро Порошенко звинуватив Мудру в тому, що вона «стоїть за зірваним засіданням» Верховного Суду, яке мало розглядати його позов про скасування санкцій, заявивши, що вона намагається впливати на суддів, «які її не чують» — Офіс Президента у відповідь назвав ці закиди «більше емоціями, ніж фактами».

Сьогодні, за інформацією ЗМІ, саме Мудра в Офісі Президента фактично курує не лише відбір суддів, а й формування механізмів міжнародної відповідальності Росії — зокрема, ідею спеціального трибуналу та питання репараційних компенсацій, про що вона докладно розповідала в інтерв’ю «Бабелю».

Іншими словами — людина, під час перебування на посаді в Мін’юсті система «не встигла» своєчасно конфіскувати мільярд гривень активів холдингу росіянина, що перебуває під санкціями, нині фактично визначає юридичну стратегію держави щодо відповідальності РФ за збитки від війни загалом!

Чи є в діях Мудрої ознаки конфлікту інтересів? Певне світло на це може пролити майновий стан чиновниці та її родини.

У деклараціях Мудрої фігурують 250 тисяч доларів заощаджень у тель-авівському Bank Leumi le-Israel — про це вже писали ЗМІ, зазначаючи, що раніше в деклараціях чиновниці також фігурували кілька квартир у Києві, будинки та земельні ділянки в передмісті столиці та численні депозити в українських та ізраїльських банках.

Серед задекларованого майна — ювелірні прикраси: каблучка Graff з діамантом, годинник Audemars Piguet та золотий браслет Cartier Juste un Clou.

При цьому в листопаді 2025 року ЗМІ повідомляли, що Мудрая з’являлася на публічних заходах у вбранні та прикрасах загальною вартістю понад 70 тисяч доларів (близько 3 мільйонів гривень) — серед зафіксованого журналістами одягу та аксесуарів були, зокрема, годинник Audemars Piguet Royal Oak за 25 000 євро, підвіска Bvlgari, речі Dior та Gucci.

Згідно з даними реєстру речових прав на нерухоме майно, чиновниця також володіє квартирами в елітному ЖК «Аристократ» у Києві — комплексі, який будувала компанія «Укрбуд» Максима Микитася.

За даними ЗМІ DS News, блогерка Яніна Соколовська повідомила, що Мудра нібито «допомогла скасувати торги в АРМА щодо «Укрбуду» та активно долучилася до вирішення судових питань щодо Микитася».

Журналісти-розслідувачі також припускали, що сама Мудра та її мати мають ізраїльське громадянство — згідно з даним «Інформатора», який посилається на вже видалену статтю «Народної правди», мати чиновниці нібито понад 10 років проживає в Ізраїлі, а її дочка Карина Шатрова веде, за оцінками ЗМІ, «богемне життя» у Флориді, Маямі та на Ібіці.

На ім’я доньки, згідно з даними декларацій, було оформлено автомобіль Range Rover Sport 2022 року випуску.

Цивільний чоловік чиновниці Павло Поляруш зараз працює в НБУ — начальником управління роботи з проблемними активами, тобто з тим самим класом майна, конфіскацію якого мало забезпечити Мін’юст під час каденції самої Мудрої.

У 2024 році Поляруш став фігурантом окремого скандалу, коли, керуючи автомобілем Lexus, ймовірно, у стані алкогольного сп’яніння, він ледь не збив військового-добровольця та погрожував йому нагородною зброєю.

Сукупність цих фактів — від чуток про подвійне громадянство та скандалів до прикрас, які не вказані в деклараціях, — формує образ чиновниці, чий спосіб життя та майновий стан можуть суперечити статусу державної службовиці.

І саме ця особа протягом 2022–2024 років відповідала за юридичний супровід конфіскації активів росіян у Мін'юсті — зокрема у справі «Юніграна».

Що це означає для держави?

За даними журналістів, до бюджету досі не надійшла жодна гривня з мільярда, який мав поповнити державну скарбницю за рахунок конфіскованого російського майна «Юніграна». Натомість це майно продовжує приносити прибуток приватним особам, чиї проблеми з законом самі по собі викликають питання.

А відповідальність за те, чому державний механізм спрацював настільки повільно, що це дозволило вивести мільярд гривень активів з-під контролю держави, досі публічно ніхто не поніс — більше того, чиновниця, яка курирувала цей напрямок, продовжує обіймати одну з ключових юридичних посад у державі.