Російськомовні пісні під час заходу в державній установі, незвично стрімке кар’єрне зростання керівниці, історії про зникнення речових доказів у кримінальних провадженнях і дорогі автомобілі, отримані у користування від інших осіб. Усі ці історії об’єднує постать Анастасії Купріянової - нинішньої очільниці Національного наукового центру «Інститут судових експертиз імені заслуженого професора М. С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України.
Ми проаналізували відкриті дані, декларації посадовиці та її відповіді на запитання журналістів, щоб розібратися, як розвивалася її кар’єра, що відбувалося з доказами у підпорядкованих установах і чому в державному інституті під час війни звучали російські пісні.
Кар’єрний експрес
У липні 2023 року Анастасія Купріянова обійняла посаду заступниці директора Інституту Бокаріуса та одночасно очолила його Київське відділення. При цьому свідоцтво судового експерта вона отримала лише 28 вересня того ж року.
Сама Купріянова пояснює, що для призначення на керівну посаду наявність кваліфікації судового експерта не була обов’язковою.
«Особи, які призначаються в Інститут Бокаріуса або в інші установи, що проводять судово-експертну діяльність, мають відповідати вимогам до посади. Наприклад, особа, яка є кандидатом юридичних наук, має відповідний досвід роботи на керівних посадах. Для того, щоб мені призначитися на посаду заступника директора із завідувача Київського відділення, не обов’язково було мати кваліфікацію судового експерта», — заявила вона у розмові з журналістами.
У серпні 2024 року після звільнення з Інституту Бокаріуса її свідоцтво судового експерта було анульоване. Однак уже за два дні Купріянову призначили виконувачкою обов’язків директора Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз. Згодом вона знову отримала кваліфікацію судового експерта.
У Дніпрі посадовиця працювала близько року. Після цього її перевели до Харкова, де вона очолила Інститут Бокаріуса.
Таким чином, приблизно за три роки Купріянова встигла попрацювати на керівних посадах у трьох містах – Києві, Дніпрі та Харкові.
«Науковець року», яка не пригадала своїх робіт
Паралельно з адміністративною роботою Купріянова, як повідомляється на офіційних ресурсах Інституту Бокаріуса, займалася науковою діяльністю.
У лютому її представили як переможницю конкурсу та володарку відзнаки «Науковець року». На офіційній сторінці установи також публікували фотографії з нагородження.
Однак під час розмови з журналістами Купріянова не змогла одразу назвати конкретні наукові роботи, за які отримала відзнаку.
«Я зараз не згадаю, тому що ці роботи постійно на стадії підготовки. Треба подивитися, які вже готові з цих робіт», - відповіла керівниця інституту.
Пізніше вона додала, що інформацію потрібно «актуалізувати» та перевірити, які роботи перебувають на завершальній стадії, а які ще розробляються.
Відсутність конкретної відповіді викликає запитання: за які саме наукові досягнення посадовиця отримала відзнаку та які дослідження були представлені конкурсній комісії?
Зниклі контракти і сигарети, які не доїхали до експертів
Інститути судових експертиз відіграють ключову роль у кримінальних провадженнях. Від їхніх досліджень і висновків може залежати, чи отримає слідство докази вини або невинуватості конкретних осіб.
Саме тому будь-яке зникнення матеріалів, переданих на експертизу, має розглядатися як надзвичайна ситуація.
Одна з таких історій стосується кримінального провадження щодо ТОВ «Краншип», у якому досліджували можливі махінації під час митного оформлення. За інформацією з матеріалів справи, оригінали контрактів на десятках аркушів могли зникнути під час пересилання між підрозділами експертної установи.
Ще один епізод пов’язаний із провадженням щодо контрабандних сигарет. Ішлося про понад три сотні одиниць продукції, які мали бути досліджені експертами. Однак речові докази, за наявною інформацією, до лабораторії так і не надійшли. Попри це у справі був підготовлений експертний висновок.
Анастасія Купріянова заявляє, що, перебуваючи на посаді керівниці Дніпропетровського інституту, сама звернулася до правоохоронних органів через можливі порушення з боку працівників.
«Будучи на посаді директора Дніпропетровського науково-дослідного інституту, я особисто офіційно направила подання про притягнення до кримінальної відповідальності вищезазначених працівників. За цим поданням внесена кримінальна справа. Вона розслідується в Запорізькій області за місцем вчинення цього злочину», - сказала Купріянова.
Отже, факт можливого зникнення матеріалів став предметом кримінального провадження. Водночас залишається незрозумілим, на якому етапі перебуває розслідування, кому повідомлено про підозру та чи вдалося встановити долю речових доказів.
Хто сприяв призначенням
У юридичних колах кар’єрне просування Купріянової пов’язують із заступником міністра юстиції Андрієм Гайченком, який відповідає, зокрема, за напрям судової експертизи.
Купріянова і Гайченко регулярно з’являються на спільних офіційних заходах. Зокрема, вони разом брали участь у заході, який відбувся 7 липня у Харкові.
Сам факт спільної участі посадовців у публічних подіях, звичайно, не доводить лобіювання чи особистої зацікавленості. Проте настільки швидкі переміщення Купріянової між керівними посадами в різних інститутах потребують пояснення з боку Міністерства юстиції.
Журналісти намагалися отримати коментар Андрія Гайченка щодо кадрових рішень та його можливої участі у призначеннях Купріянової. Втім, всі його можливі номери телефону не відповідали. Відповіді по суті запитань від самого заступника міністра журналісти не отримали.
Під час телефонної розмови помічниця Гайченка заявила, що їй нічого не відомо ані про призначення Купріянової, ані про скандали, пов’язані з її діяльністю.
Lexus, Mercedes і Land Rover у користуванні
Окремі запитання виникають і після аналізу декларацій Анастасії Купріянової.
У документах зазначено, що посадовиця користувалася декількома дорогими автомобілями, які належать іншим людям. Серед них - Lexus RX 350, наданий Олександром Поповим, а також Mercedes і Land Rover Discovery Sport, пов’язані з родиною Довгань.
Купріянова наголошує, що не приховувала транспортні засоби та внесла їх до декларації.
«Усі автомобільні транспортні засоби, якими я користуюся, є в моїй декларації. Якби я хотіла їх приховувати, я б їх у декларацію не вказувала», - заявила вона.
Справді, декларування майна свідчить про формальне виконання посадовицею вимог щодо розкриття інформації. Проте воно не дає відповіді на інше питання: чому сторонні особи надавали чиновниці у безоплатне або пільгове користування дорогі автомобілі та які відносини пов’язують її з власниками цього майна?
У деклараціях також фігурують грошові подарунки. Зокрема, близько 300 тисяч гривень, які, за словами Купріянової, вона отримала від матері після початку повномасштабного вторгнення.
Посадовиця пояснила, що у 2022 році перебувала разом із родиною в Івано-Франківську без достатніх коштів, тому мати перерахувала гроші на її банківську картку.
«Це моя мама, це бабуся своїх онуків. Ми були в такій ситуації, коли виїхали в Івано-Франківськ без грошей», - пояснила вона.
Російські пісні у державній установі
Особливого розголосу набула історія з концертом, організованим у стінах Інституту Бокаріуса до 8 березня.
На заході виступав харківський артист Володимир Карафетов. На оприлюдненому відео чути виконання російськомовних пісень.
Подія відбулася вже під час повномасштабної війни, коли Харків регулярно потерпає від російських ракетних і дронових атак. Тому використання російського репертуару на офіційному заході державної установи викликало обурення у соцмережах.
Купріянова стверджує, що співак перейшов на російську мову вже наприкінці виступу без попереднього погодження.
«Під кінець він трошки оступився і перейшов на російську мову. Але я зробила зауваження голові профспілкового комітету, співака зупинили, і далі він співав українською», - пояснила керівниця інституту.
Проте відеозапис залишає відкритими питання щодо того, хто погоджував програму концерту, чи перевірявся репертуар запрошеного артиста та хто відповідав за організацію заходу.
Запитань більше, ніж відповідей
Стрімка кар’єра без тривалого досвіду роботи судовим експертом, неможливість одразу назвати власні наукові роботи, кримінальні провадження через можливе зникнення речових доказів у підпорядкованій установі, дорогі автомобілі від сторонніх осіб та російські пісні під час заходу в державному інституті, можливий вплив на результати експертиз та існування неформальної системи кадрового контролю - кожна з цих історій потребує окремих пояснень з боку Купріянової, які звучать непереконливо.
Натомість, точно можна сказати одне – Міністерство юстиції має пояснити критерії, за якими Анастасію Купріянову призначали на керівні посади у трьох експертних установах, а також оприлюднити результати розслідування зникнення речових доказів.
Публічної оцінки потребують і дії заступник міністра Андрія Гайченко, якого у професійному середовищі пов’язують зі сприянням кар’єрі Купріянової на всіх етапах.
Адже судова експертиза – це не просто бюрократична процедура. Від збереження доказів, незалежності експертів та об’єктивності їхніх висновків безпосередньо залежить, чи буде винного притягнуто до відповідальності, а невинуватого - захищено від незаконного переслідування.