19 травня 2025 року президент США Дональд Трамп проведе телефонні переговори з президентом Росії Володимиром Путіним, намагаючись просунутися в напрямку припинення війни в Україні, яка триває вже четвертий рік. Спеціальний представник Трампа Стів Віткофф заявив, що США вдалося скоротити розрив у позиціях між Україною та Росією, що викликало дискусії щодо можливих поступок з боку Києва.
Паралельно з цим, агентство Bloomberg повідомило, що Путін вважає можливим до кінця року повністю захопити чотири українські області та зламати українську оборону, що викликає занепокоєння щодо справжніх намірів Кремля.
Інтернет-видання From-UA звернулося за коментарем до політолога Олексія Голобуцького, щоб дізнатися його думку щодо сьогоднішніх телефонних переговорів Трампа з Путіним. Ми запитали експерта: на що очікувати від цих переговорів, що означає заява спецпредставника Трампа Віткоффа про скорочення розриву в позиціях, і як сприймати інформацію Bloomberg про можливий злам української оборони?
— "Bloomberg" пише не те, що зламають, а що так вважають в Росії. Важко сказати, що насправді Путін вважає, наскільки він знаходиться в реальній ситуації інформаційній, дуже важко це вияснити. Він диктатор, він авторитарний лідер. Просто включивши телевізор в Росії, він нічого не узнає ні про ситуацію, ні про стан реальний. Наскільки готові там його повідомляти?
Я буквально пів години тому розмовляв зі своїм другом з Генштабу, я реальну ситуацію більш-менш знаю. Ні, там великих успіхів немає з нашої сторони, але й у них жодних великих успіхів немає. На фронті типова патова ситуація, і це вже давно відбувається.
Нема у Росії резервів для того, щоб зробити навіть те, що по мінімуму. Я вже не кажу про Київ, про Львів, про що пишуть сьогодні. Зрозуміло, що це така інформаційна обробка йде, щоб Україна зменшила свої контраргументи, бо, мовляв, "ми готові воювати вічно, ми готові, як зі Швецією, 21 рік воювати". Ну не готова Росія воювати стільки часу. Ми теж не готові абсолютно, це зрозуміло, але ми ж про це й не кажемо. Росія не готова воювати вічно, нема демографічних ресурсів ні у нас, ні у них. Просто нема. Проблеми, які є у нас, є і в Росії також.
Для мене інтрига, чи все, що зараз відбувається, це спектакль такий розіграний, щоб Путін зберіг обличчя, все ж таки погодившись на припинення вогню, щоб це була заслуга Трампа, але при цьому щоб Путін виглядав таким, що він тримає свою лінію, не гнеться і т. п., чи все ж таки це експромт, все що ми бачимо. І від відповіді на це питання багато чого залежить в тому, що вони будуть говорити.
Тому буде логічно, судячи з того, як відбувались переговори в Стамбулі, що сьогодні вони поговорять, Путін знов озвучить ті принципи, які він вже озвучував, але запропонує, типу натякне, чи так зробить вигляд, чи це воно вже розіграно так, що все ж таки можна про щось домовитися на особистій зустрічі Трампа з Путіним.
Якщо у Путіна плани (а я думаю, що так воно і є) затягування переговорного процесу, то вони поговорять, він не скаже "ні", але не скаже і "так", і за певними ознаками буде зрозуміло, що він готовий до зустрічі з Трампом, мовляв, що вона буде, можливо, більш конструктивною. Для цього потрібен Віткофф.
Коли американці заявляють, що вони досягли, важко зрозуміти, про що йде мова. Там стільки пунктів. В чому вони досягли домовленостей? Де ми готові поступитися? В якому питанні конкретно? Тобто там таке широке поле, що дуже складно сказати.
Бо є там пункти, наприклад, в тому плані, який пропонується, що США не юридично, а фактично, чи напів юридично визнають приналежність Криму Росії. Можливо, вони пропонують, що якщо Крим, то давайте ще й Донецьку та Луганську області так же само визнаємо. Це все дуже символічні такі речі, це, звичайно, руйнує повністю міжнародну систему, але вона вже й так зруйнована. Як говорять, що, зрубавши голову, по волоссям вже не плачуть. Можливо, про це.
Можливо, мова йде про ЗАЕС і про судоходність на Дніпрі. Тобто є питання, які теж принципові, але не на 100%, як те, що вимагає Путін — щоб наші війська взяли і вийшли з Запоріжжя та Херсона, просто віддавши їх. Це нереально, зрозуміло. Про армію нереально.
Нейтральний статус — реально, принаймні зараз. Це те, що ще вчора здавалося нереальним, а сьогодні вже більш реально. І Путін так само, можливо, думає. Це моє гіпотетичне уявлення.
Тобто він бачить, що риторика змінилася за пів року у нашій влади, і взагалі риторика. Вже забули, що таке саміт миру, все те, що було буквально в кінці минулого року. Всі ці ініціативи забули. За всі кордони забули. І він думає: ну раз вони вже на це погодились, може, мені треба ще трохи дожати. І тому з'являється така риторика, що "ми готові вічно воювати". Тоді логічно все стає, і розмови, і риторика і т.д."