30 травня 2025 року Міністерство фінансів України повідомило про невиплату $665 млн за облігаціями з прив'язкою до ВВП (GDP warrants), випущеними у 2015 році в межах реструктуризації боргу. Ці інструменти передбачали додаткові виплати інвесторам у разі зростання економіки понад 3% на рік. У 2023 році ВВП України зріс на 5,3%, що активувало механізм виплат. Проте уряд вирішив не здійснювати платіж, посилаючись на необхідність перегляду умов цих облігацій та складну економічну ситуацію, спричинену війною.
Рейтингове агентство S&P знизило рейтинг цих облігацій до рівня "D", що означає дефолт.
Інтернет-видання From-UA звернулося за коментарем до економіста Бориса Кушнірука, щоб роз'яснити ситуацію з невиплатою за облігаціями та її можливі наслідки для української економіки. Ми спитали, що це означає для країни, як вплине на курс гривні та загалом, що відбувається? Чому ми не заплатили, коли заплатимо?
— Це стосується лише оцих облігацій-ворентів, які були випущені в 2014 році — на початку 2015 року. Це облігації зі спеціальним режимом фінансування, пов'язаним з тим, що по них виплачується додатковий дохід у разі, якщо в поточному році економіка зростає більше ніж на 3%. В залежності від того, чим більше зростає економіка, тим більше інвестори отримують додаткового доходу.
Але, по-перше, в нашому випадку це не дуже коректна історія, тому що якщо ви дивитесь просто рік до року, то таке зростання ні про що не говорить. Вибачте, у нас жахливий 2022 рік, коли економіка впала більше ніж на 30%. Після цього якесь зростання не є показником того, що у нас все добре — це просто відскок від того жахливого падіння. І після такого падіння-зростання економіки виплата додаткових процентів виглядає абсурдною.
Тобто, коли ці облігації запускали, то було припущення, що економіка буде стабільною, що не буде таких зовнішніх шоків, як повномасштабне вторгнення. А після такого вторгнення взагалі платити нічого не можна.
Те, що Україна відмовилась платити, а інвестори відмовились йти на поступки — це очікувана реакція. Причому слід зазначити, що це не передбачає загального дефолту України, бо саме у цього виду облігацій є спеціальний режим фінансування. Тому у нас дефолт лише по ним.
Більше того, навіть сам факт дефолту для нас є нічого не значущим, тому що ми все одно не виходимо на зовнішній ринок за запозиченнями, і в найближчі роки не вийдемо. Тому цей дефолт — це абсолютно для нас не проблема.
Особливо з урахуванням того, що, так, ми, безперечно, живемо за рахунок зовнішньої допомоги, але саме ця допомога — кредити державні, коли держави дають нам у борг. Більше того, я впевнений, що країни, які допомагають, якраз вважають, що це правильно. Чому? Тому що, вибачте, ми вам даємо гроші на утримання ситуації, а не на те, щоб ви розраховувались з приватними інвесторами.
Тому з цієї точки зору ця історія абсолютно нормальна. Причому, враховуючи ці особливості, це ніяк не позначиться ані на курсі, ані на економіці, ані на чому. Це окрема історія.
Я також був прихильником того, щоб Україна відмовилась платити. Якщо хочуть йти в суд — хай йдуть у суд. По-перше, це історія на декілька років. По-друге, у України є дуже суттєвий момент — війна. З точки зору будь-яких міжнародних відносин, це так званий форс-мажор, коли Україна має право не платити по боргах на час війни.