Ініціатива щодо проведення виборів в Україні під час дії воєнного стану стала предметом активних дискусій. Можливість організації виборчого процесу в умовах повномасштабної війни, враховуючи безпекові виклики, питання участі військовослужбовців та мільйонів українців, що перебувають за кордоном, викликає багато запитань. Додатковий інтерес до цієї теми спричинили повідомлення про можливий тиск з боку міжнародних партнерів, зокрема США, які можуть пов'язувати проведення виборів з подальшою підтримкою України.
Інтернет-видання From-UA попросило прокоментувати цю інформацію Олексія Голобуцького, українського політтехнолога, заступника директора Агентства моделювання ситуацій:
— В умовах війни я не знаю, як можна проводити вибори. Хоча, при бажанні, все можна змінити — навіть Конституцію. Просто на це потрібен час. Хоча зараз ми розуміємо, що мова йде про вибори після припинення вогню.
Можливо (я це не стверджую, тому що публічної інформації все ж таки немає), що однією з можливих умов Росії для того, щоб відбулося припинення вогню, є проведення виборів. Але зрозуміло, що з тими умовами, які Росія виставляє — а це повернення статусу російської мови, я так розумію, що повернення проросійських партій і взагалі, щоб ситуація повернулася... я не знаю, як це можливо... але до тієї, що була до 2014 року. Наприклад, можливо, навіть повернення якихось політичних діячів, які ховаються зараз чи збігли у Росію. Можливо — як один із варіантів. Для нас це виглядає фантастично.
Але готуватись до виборів треба в будь-якому разі — вже сьомий рік пішов без виборів. Я ж усе-таки політтехнолог. І коли запитують: а якщо війна закінчиться через рік, через два? Ну, мається на увазі, що вона не буде такою, як зараз, — у широкому розумінні. То ми будемо без виборів і сім, і вісім, і дев’ять років? Це питання таке... Скажімо так, прецеденти в історії були. Велика Британія не проводила вибори з 1935 по 1945 рік.
— А чим це загрожує? Для демократії це небезпечно, що не проводяться вибори?
— Ну так, це для всіх небезпечно. Ми бачимо зараз зміни в уряді, які перетворилися на абсолютно бюрократичну процедуру, яка нічого спільного не має з політичними процесами. Ми бачимо, що ми нібито парламентсько-президентська республіка, але ми навіть уже не президентсько-парламентська, ми просто президентська республіка — в кращому випадку.
У суспільстві накопичуються питання, накопичуються проблеми. І в демократичних суспільствах для того, щоб не доводити ситуацію до якоїсь кризи, існують процедури — що кожні 4–5 років люди мають можливість поміняти владу, поміняти напрямок руху країни тощо.
Ми постійно намагаємось шукати якісь паралелі, але паралелі важко знайти. Ця війна унікальна: як воюють — унікальність, чим воюють — теж унікальність. Ну і доведеться, мабуть, пройти, можливо, і варіант унікальних виборів — чи в післявоєнній ситуації, чи взагалі у воєнній ситуації.
При всіх проблемах, які існують, люди ходять у ресторани, в театри, в кіно, люди займаються життям на більшості території України. Навіть у тих містах, де відбуваються обстріли щодня — все одно люди живуть. І прийти проголосувати на виборах — це не більш небезпечна процедура, ніж прийти посидіти в ресторані 2–3 години.
Є питання по біженцях і тих військових, що знаходяться на фронті. Оце питання. Але їх теж можна вирішити — при бажанні. Натякають на вирішення суто технічне, мається на увазі голосування в «Дії» чи через «Дію».
На даний момент я сумніваюся, що це все ж таки пройде через Європу і Америку. Хоча, знов-таки, і це питання можна було б вирішити — якби сервери і все інше знаходились в якомусь органі чи країні, в першу чергу — у країні, якій усі могли б довіряти.
Зрозуміло, що якщо завтра призначать вибори через «Дію», то у величезної кількості людей буде питання до довіри. Тому це таке коло питань. Треба про це говорити. Треба щось робити.
Я не думаю, що люди відчувають, що завтра вибори. Але, з іншого боку, я вам скажу так: уперше про вибори я почув від людей, які там крутяться в Офісі президента, ще влітку 2022 року. Тоді казали, що цієї осені (на той момент — осені 2022 року) будуть вибори.
Ми не звикли просто так довго бути без виборів. Політичне життя — хоч і напівмертве, на рівні зомбі — але все ж таки якимось чином намагається вирувати, хоч щось робити.
Є простий момент: які будуть вибори і як вони будуть проходити, залежить від рейтингів влади на момент, коли ці вибори стануть можливими.