Напрямок на Покровськ, де бої тривають вже майже рік, останніми днями знову став вкрай напруженим. За даними Генштабу ЗСУ, українські військові відбивають атаки, але ситуація залишається складною. Військовий оглядач BILD Юліан Рьопке стверджує, що "найближчі години матимуть вирішальне значення для долі 29% підконтрольних Україні територій Донецької області". Він акцентує увагу на прорив російських військ на північ від Покровська, що створює загрозу для стратегічно важливої траси, яка сполучає Дніпро зі Слов'янськом і Краматорськом.
Інтернет-видання From-UA попросило прокоментувати дану інформацію військового експерта, полковника запасу ГШ ЗСУ Олега Жданова. Наше питання стосувалося оцінки ризиків, пов'язаних із просуванням російських військ під Покровськом, а також загрози втрати міста і виходу ворога до кордонів Дніпропетровської області:
— Вони ж не зовсім у бік кордону йдуть, вони йдуть на північ, фактично паралельно кордону. “Більд”, як завжди: іноді вони дають непогані інсайди, але, в принципі, як завжди, вони відповідають кольору тієї преси, якою їх називають, — жовтої преси. Години не можуть визначити. Масштаби бойових дій набагато більші, і перекидання військ та розширення цих вклинень може зайняти тижні, а може, і місяці. Не вперше ми стикаємось з такою проблемою.
Тому казати, що зараз вирішується доля всієї окупованої території Донецької області — ні. Єдине, що справді погане, — вони йдуть у двох напрямках, роздвоївши ці “язики” (наші військові називають їх трохи інакше — “писюнами”). Отже, вони викинули два “язики”. Правий — біля Кучерового Яру — знаходиться на гребнях висот. До речі, там побудована лінія оборони, і якщо вони будуть рухатися на ці висоти, то прямуватимуть у бік Дружківки.
На Краматорському напрямку вони сьогодні активізувалися на лівому, північному фланзі — у Майському. Там вони просунулися. А якщо подивитися на карту, то це інший бік: відстань від Кучерявого Яру до Дружківки така ж, як від Дружківки до Майського. І якщо вони почнуть рух у цьому напрямку, це стане величезною проблемою, адже тоді Часів Яр, Торецьк і частина Покровського оперативного напрямку опиняться спочатку в оперативному оточенні, а потім може виникнути загроза і реального оточення.
Лівий “язик”, який пішов на Колодязь, у разі повороту на Добропілля становитиме спробу або захопити, або хоча б порушити діяльність тилового хабу Добропілля. Тоді нависне загроза над Мирноградсько-Покровською агломерацією. Ось у цьому головна небезпека.
Але знову ж таки — бюрократія та неправдиві доповіді середньої ланки командирів. Треба, до речі, розбиратися, чому командири бояться доповідати правдиву обстановку на фронті, що призводить до необґрунтованих наказів. Ця ж викривлена інформація повертається у вигляді розпоряджень і наказів зі штабу знову у війська, і потім вони ж самі не можуть фізично виконати наказ.
— А які ризики і загрози з приводу виходу на Дніпропетровщину найближчим часом? Оці 50 днів були ж приурочені до виходу на кордони Дніпропетровської області.
— Так, вони були приурочені. Я так розумію, що Путін хотів хоча б на півдні Донецької області вийти на кордони Дніпропетровської області. А головне, я думаю, — вони з напрямку на Новопавлівськ хотіли вийти на стик трьох кордонів: Запорізької, Дніпропетровської і Донецької областей.
Крім того, вони прагнуть захопити південний захід Донецької області та підготувати плацдарм для подальшого руху вздовж Дніпропетровсько-Запорізького кордону у напрямку Запоріжжя. До речі, за даними наших партизан, зараз у Запорізькій області вони накопичують техніку: там помічені трали з танками, потроху прибуває особовий склад з російських навчальних центрів. Вони можуть спробувати.
Треба стежити за Новопавлівським напрямком. Там їхній північний фланг — це ізлучина ріки Вовча, по якій проходить адміністративний кордон Донецької та Дніпропетровської областей. Вони намагаються нас звідти витіснити, а потім — північніше Малинівки — продавити нашу оборону, щоб обійти Гуляйполе і вийти одразу на Камишевху (Запорізьку, бо у Донецькій області є своя Камишеваха).
Вони вже пробували прорватися на Кам’янське, але там ми їх зупинили. Тепер вони пробують із Новопавлівки. Чому Новопавлівський напрямок став дзеркальним відображенням Лиманського? Тому що вони там намагаються, по-перше, захопити Донецьку область, а по-друге, готують плацдарм для руху в бік Запоріжжя.
Ще треба стежити за Лиманським напрямком. Лиманський оперативний напрямок — це північна “клішня”, яка повинна йти вздовж кордону Донецької та Дніпропетровської областей на південь і зустрітися з тією “клішнею”, яку вони хочуть сформувати, якщо їм вдасться прорвати оборону або західніше Краматорська, або західніше Покровська. Тобто вони хочуть зробити великий охоплюючий маневр — принаймні, так це виглядає на карті.