Останніми днями в європейських політичних колах та медіа активно обговорюється питання довгострокових гарантій безпеки для України, що мають стати фундаментом стабільності в регіоні після завершення активних бойових дій. Ключовими елементами цієї стратегії називають фінансову підтримку Збройних Сил України, чисельність яких у мирний час може складати близько 800 тисяч осіб, а також залучення європейських військово-технологічних потужностей. На тлі підготовки чергового саміту ЄС та дискусій щодо використання заморожених російських активів, питання стабільного фінансування українського оборонного сектору набуває критичної ваги. Зокрема, йдеться про створення спільних підприємств із провідними оборонними концернами Європи, та формування нових механізмів колективного захисту повітряного і морського простору.
Інтернет-видання From-UA попросило прокоментувати цю інформацію відомого українського політика, народного депутата України III та IV скликань Степана Гавриша. Ми поцікавилися, що саме означатимуть такі гарантії: чи йдеться про пряме утримання 800-тисячного резерву за кошти європейців, чи про інший формат фінансової участі?
— В цьому напрямку так, але це не буде утримання 800 тисяч ЗСУ, без сумніву. Це не буде фінансове зобов’язання європейців. Колись було зобов’язання США відносно військ в Афганістані. Між іншим, за 20 років війни в Афганістані американці витратили 1 трлн доларів на утримання, в тому числі військ, на відбудову Афганістану, але в основному утримуючи власні війська.
Я думаю, що мова йде про максимальну підтримку двома способами.
З одного боку, ЄС зараз завершує підготовку, і, скоріш за все, коли Путін виступить зі своєю прямою лінією, ЄС почне дискусію на рівні керівників ЄС. Буде засідати саміт ЄС, і ми почуємо відповіді щодо цього питання, тобто питання про можливість отримання так званого репараційного кредиту, зважаючи на те, що 200 млрд євро російських резервів центробанку вже заморожені ЄС на невизначений термін. Під ці активи можуть видати кредит. От цей кредит і може бути частиною підтримки ЗСУ, оскільки інших грошей у ЄС може й не бути.
Другий, більш важливий момент — це те, що сказав Мерц. Він говорив про необхідність створення спільних оборонних підприємств, фінансування і інвестиції безпосередньо в ЄС. Наприклад, Rheinmetall та інші компанії — французькі, голландські, італійські, іспанські — будуть інвестувати в оборонний сектор України, працюючи над виготовленням зброї, передавати певну її частину Україні, експортувати і таким чином заробляти гроші.
Я думаю, що це широка програма, яка нам поки що не оголошується, але ЄС виступив не з конкретною програмою гарантії безпеки, а з принципами, які вони підтримують. Наприклад, створення в Україні багатонаціональних сил, де йдеться про навчання і інші дії.
Що це може означати? Це означає, що в Україні буде створений фонд, який буде фінансувати рекрутинг військових професіоналів по всьому світу для підтримки ЗСУ. Це може бути? Так, може. Це можуть бути приватні армії, як діють у багатьох країнах світу. Наприклад, в Афганістані приблизно 25 % боєздатних сил складали приватні армії, сформовані з колишніх професіоналів.
— Чи плануються гарантії безпеки повітряного простору України та підтримки безпеки на морі. Як ви це бачите? Бо ми ще на початку повномасштабного вторгнення просили закрити нам небо.
— Це питання адресовано США. Я розумію, у чому проблема. Дійсно, мова йде про спробу закрити хоча б частину неба над Україною, наприклад центральну та всю західну Україну, щоб там можна було релокувати підприємства і повернути українських громадян, які змушені були виїхати. Це не така складна робота, але без американців європейці не наважуються це робити. Лише за допомогою їхньої авіації можна забезпечити чисте захищене небо над територією України.
Це означає, що європейці на своїх винищувачах будуть збивати російські ракети і дрони, які пересікають певну лінію або летять у напрямку кордону ЄС. Поки що вони не готові збивати навіть такі дрони над своєю територією, і навіть ракети, як показали події в Польщі.
Другий момент — морська підтримка. Згідно з доктриною Монро, НАТО має право на 21 день посилати свої кораблі в Чорне море. Це було під час війни в Грузії, до 35 000 тонн тоннажністю. Це означає, що 4–5 корветів ракетних можуть зайти в Чорне море і контролювати морський коридор, наприклад, зерновий коридор чи безпечність морських шляхів. Можуть передати в оренду Болгарії чи Румунії військові кораблі. Можуть спонукати Туреччину діяти, адже вона має один з найбільших флотів у Чорному морі.