Останніми днями інформаційний простір сколихнула заява голови профільного комітету Верховної Ради Данила Гетманцева щодо критичного стану державних фінансів. За словами нардепа, Україна наразі змушена використовувати кошти, закладені на друге півріччя, через що вже у квітні може виникнути ситуація, коли грошей на соціальні виплати просто не залишиться. Гетманцев відкрито заговорив про передчуття «фінансової трагедії», пов’язуючи це з затримками допомоги від міжнародних партнерів та невиконанням Україною певних зобов’язань.
Інтернет-видання From-UA попросило прокоментувати цю інформацію відомого експерта-аналітика та економіста Бориса Кушнірука, запитавши його, чи дійсно ситуація настільки критична, як її змальовує пан Гетманцев.
— Те, що кошти у нас були в наявності десь до кінця квітня, це відомий факт, а далі ми дійсно можемо зіштовхнутися з величезною нестачею ресурсу. Тому справді, якщо фінансова допомога для України не почне надходити вчасно, то виникнуть серйозні проблеми. Втім, я впевнений, що цю проблему буде вирішено. Поки що не готовий сказати конкретно, яким саме шляхом, але переконаний, що нас без грошей не залишать.
— Яка перспектива отримання коштів від МВФ? Гетманцев говорить про те, що «парламент досі не прийняв ряд рішень, які були погоджені з міжнародними партнерами в рамках програми МВФ». Чи залежимо ми ще від цієї програми та яка перспектива прийняття цих рішень?
— Там потрібно детально розбиратися. Ці рішення вже багато в чому не є актуальними, тому що, за певною інформацією, МВФ нібито погодився не виставляти жорсткі вимоги щодо цих «спрощенців». Чи так це насправді, ми точно не знаємо, оскільки бачимо лише те, що транслюється в наших ЗМІ, але не бачимо офіційних заяв від самого Фонду.
Тут варто знову пояснити, як, по великому рахунку, працює програма з МВФ. Це механізм, де експерти Фонду ставлять українському уряду — як і будь-якій іншій країні — запитання: що ви самі можете зробити для вирішення проблеми, наприклад, для забезпечення додаткових надходжень до бюджету? І саме країна, яка потребує кредитування, пропонує конкретні кроки. Якщо МВФ ці пропозиції влаштовують, вони прописують їх у програмі співпраці як зобов'язання. Так це працює.
Тому, коли кажуть, що це суто «МВФ вимагає» — це не зовсім правда. По суті, це те, що запропонував сам український уряд. А коли ви вже щось пообіцяли МВФ, то, звісно, у них виникає логічне запитання: чому ви тоді цього не робите? Проблема полягає в тому, що запропоновані українським урядом кроки створюють величезні проблеми для сотень тисяч людей. З іншого боку, ці заходи є абсолютно недостатніми. Існують інші механізми залучення додаткових коштів до держбюджету, які давали б значно більший ефект і були б значно коректнішими. В першу чергу, мова йде про абсолютно неприпустиму ситуацію з митницею — у нас величезний обсяг імпорту просто не оподатковується. Йдеться про багато мільярдів доларів імпорту, який заходить в країну «в сіру».
— Це наслідок війни — можливо, товар заходить як допомога — чи це все ж таки корупція?
— Ні, це корупція. Давайте подивимось на цифри. Польща для «Євростату» декларує, що в 2024 році вона експортувала в Україну товарів на 14 млрд доларів. У той же час Україна прозвітувала про імпорт з Польщі за цей період лише на 7 млрд доларів. Тобто товар на 7 млрд доларів з Польщі офіційно вийшов, але в Україну він офіційно не зайшов.
Аналогічна ситуація і з Угорщиною. Угорська сторона декларує для «Євростату», що вони експортували в Україну продукцію на 3,3 млрд доларів. Держстат України натомість задекларував імпорт з Угорщини лише на 1,6 млрд доларів. Це вдвічі менше, ніж показує відправник. От вам реальний приклад: лише по двом країнам-сусідам у нас спостерігається величезний недобір податкових надходжень. Ці товари не обліковуються ні в ПДВ, ні в митних зборах. Мова йде про сотні мільярдів гривень збитків.
І це ми говоримо лише про дві країни, а є ще китайський імпорт та імпорт з інших напрямків, де існує купа схем та механізмів ухилення від сплати податків. Проблема саме в тому, що нам необхідно наводити лад на митниці. Тоді до бюджету можна отримати суми, які значно перевищують ті, що намагаються витиснути зі «спрощенців». Це було б і ефективніше, і справедливіше для держави. Але влада цього не робить. Тому моя позиція наступна: на превеликий жаль, цей уряд або неспроможний, або просто не має політичного бажання робити те, що справді потрібно країні.