Після заяви голови парламентського комітету з питань фінансів Данила Гетманцева про те, що Україна нібито перебуває на межі фінансової катастрофи, у публічному просторі знову загострилася дискусія щодо реального стану економіки країни. Подібні оцінки викликають резонанс, зважаючи на те, що Україна вже третій рік живе в умовах повномасштабної війни та значною мірою залежить від зовнішньої фінансової підтримки. Водночас міжнародні партнери продовжують фінансувати український бюджет, а ключові фінансові інституції не сигналізують про критичні ризики. На цьому тлі постає питання: чи є підстави для подібних апокаліптичних заяв, чи це радше політична риторика.
Інтернет-видання From-UA попросило прокоментувати ці заяви українського економіста, ученого та громадського діяча Андрія Новака і запитало, чи дійсно Україна перебуває на межі фінансової катастрофи:
— Я вважаю, що після чергової подібної апокаліптичної заяви цьому голові комітету ВР треба терміново здати депутатський мандат і покинути крісло, яке для нього є непосильним. Тому що під час війни робити подібні заяви — що країна на межі фінансового краху чи прірви, особливо коли цього немає і близько — це означає працювати на ворога і російське ІПСО.
Подібні заяви, або саме в такому ключі, від цього так званого голови комітету ми чули вже не один раз. Напевно, вже накопичилась ціла система таких його апокаліптичних заяв, і, мабуть, вже треба робити висновки самій фракції (я так розумію, «Слуга народу»), через яку він став народним депутатом. Потрібно приймати кадрове рішення, тому що далі обговорювати і вкотре спростовувати заяви цього посадовця з профільного комітету ВР — це просто означає визнати, що ми маємо внутрішнього ворога, як мінімум інформаційного, всередині країни.
— Яка взагалі в цілому зараз економічна ситуація в країні?
— В Україні прийнятий державний бюджет на поточний рік. Він прийнятий з усіма його доходами і витратами, з дефіцитом біля 50%, який є характерним для кожного року від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну — тобто з 2022 року у нас тримається такий дефіцит. Весь цей дефіцит нам допомагають у повному обсязі покривати наші партнери, причому з різних джерел. На сьогодні коаліція підтримки України складає близько 60 країн світу, і уряди цих країн надають різну допомогу: хто військову, хто фінансову, хто гуманітарну, а хтось — різну комбінацію цих напрямків допомоги.
Плюс Україну підтримують і допомагають без винятку всі міжнародні організації, в тому числі й фінансові, такі як МВФ, Світовий банк, Європейський банк реконструкції та розвитку. Всі надають допомогу Україні в тому обсязі, якого вона потребує. Якраз у сфері економіки і фінансів Україна дійсно отримує допомогу за тим принципом, який ми не раз чули: Україна отримує стільки, скільки треба. Це саме стосується фінансів. На жаль, щодо постачання зброї Україна не отримує стільки, скільки треба, а от у фінансах Україна дійсно отримує ту допомогу в повному обсязі — стільки, скільки нам необхідно.
Саме тому у нас є необхідні кошти для покриття цього чергового великого дефіциту державного бюджету, з одного боку, і саме тому, завдяки цій допомозі, у Національного банку України зараз рекордні золотовалютні резерви — 55 млрд доларів. Таких резервів навіть близько не було у нас навіть у найкращі, найблагополучніші мирні роки. І такі резерви також стали можливими завдяки зовнішній фінансовій допомозі Україні з різних джерел.
Тому говорити, що Україна зараз стоїть на межі фінансового краху — це означає свідомо (тому що, напевно ж, людина була при пам'яті, коли це говорила) працювати на ворога в рамках російського ІПСО. Я інакше це охарактеризувати не можу, тому що подібні спростування я роблю вже, напевно, років три щодо саме цього одного чиновника. Чомусь фінансового краху не бачать і не оголошують ні міністр фінансів, ні віцепрем'єр, ні голова Нацбанку, а тільки цей так званий голова профільного комітету, так званий народний депутат — тільки невідомо якого народу. Тільки в нього вбачаються якісь фінансові крахи, про які ми чуємо від нього особисто останні три роки як мінімум.
— Як ви вважаєте, з якою метою робляться подібні заяви? Адже йдеться про представника влади, людину з президентської команди. Чи усвідомлює він, що такі меседжі можуть грати на користь ворога, і як це можна пояснити?
— Пояснити це можна було б якоюсь дурістю, якби це було один чи два рази. Як кажуть: один раз — випадковість, другий раз — збіг обставин. А коли вже три рази і більше, то це вже закономірність.
Тепер питання: чому це закономірність, коли переважно лише з вуст цього голови профільного комітету звучать апокаліптичні заяви про Україну, і ніхто інший того, що бачить цей чиновник, не бачить? Це вже питання, напевно, до правоохоронних органів і до Служби безпеки України: чому цей чиновник регулярно і системно робить ці одноманітні заяви, які призводять лише до підбурювання внутрішньої ситуації в країні.