Останніми днями в українському інформаційному просторі знову активно обговорюють так звані «плівки Міндича» та новий мем «фламіндич», який швидко набрав популярності в соцмережах. У центрі уваги — можливі зв’язки між фігурантами записів і оборонними проєктами, зокрема розробками ракетного озброєння, про які раніше публічно заявляла українська влада. Додаткового резонансу ситуації надало згадування в матеріалах чинного секретаря РНБО Рустема Умєрова та його виклик на засідання тимчасової слідчої комісії Верховної Ради. На цьому тлі зростає кількість запитань щодо прозорості оборонних процесів під час війни та можливих політичних наслідків:
Інтернет-видання From-UA.org попросило прокоментувати дану інформацію політолога, заступника директора Агентства моделювання ситуацій Олексія Голобуцького. Ми поцікавилися, чому нове розслідування щодо Міндіча та «Фламінго» з’явилося саме зараз, та які наслідки матиме оприлюднення цих плівок:
— Питання цікаві, дійсно, але важко на них відповісти однозначно. Звичайно, є велика спокуса поєднати це, наприклад, із тиском адміністрації Трампа на Україну щодо мирного договору, тобто виводу військ з Донбасу. З іншого боку, можливо, це якийсь вплив Росії для того, щоб створити серйозні проблеми нібито успішному проєкту. А можливо, це все разом — просто кожен використовує ситуацію заради певних інтересів.
А загалом, для того щоб не виникало таких ситуацій, просто не треба красти. Ось в чому проблема. Колись у 80-х роках була така спецоперація ЦРУ, "Іран-контрас" називалася: там заради благої справи продавалася зброя в Іран, на виручені гроші купувалася зброя для "контрас" у Нікарагуа, і таким чином нібито боролися з комунізмом в Америці. Все це працювало, але виявилося, що, крім цього, існувала схема, коли літаками з Колумбії відправляли тонни кокаїну і підсадили пів Лос-Анджелеса на наркотики.
Я до чого це кажу? Те, що роблять ракети і вони б'ють по ворогу — це дуже добре, звичайно. Але те, що на цьому крадуть і існує корупція — це погано. Де знайти в цьому рівновагу, я уяви не маю. Я не ідеаліст, я знаю, в якій країні я живу. Розумію, що без корупції тут взагалі нічого не робиться, в принципі неможливо нічого зробити. Корупція — це "кровоносна система" нашої держави. І дуже часто вона працює в певному напрямку.
Мабуть, ви мільйон разів вже читали, як наші біженці в Європі скаржаться на європейську бюрократію: як вони там місяцями стоять у чергах до лікарні, те не можна, це не можна. Оце і є стан, коли немає корупції в нашому розумінні цього слова — коли працює бюрократія, довго і нудно. У нас же всі питання можна вирішити за допомогою грошей. Крім смерті, все інше можна. Тому я не здивований. Тобто і без плівок Міндіча я знав завжди, що там крали і будуть красти.
А от далі виникає питання. Корупція ж проявляється не тільки в плані грошей, це може бути політична корупція у плані впливу. Могла, припустимо, інша фірма виробляти ці ракети і отримувати замовлення, але через те, що вона була "чужою" і там не було Міндіча чи ще когось із друзів нашого любого президента, то, можливо, ті ракети були б кращі.
— На цих плівках виявилося, що фігурує ще й минулий міністр оборони, секретар РНБО Рустем Умєров. Як ви думаєте, що буде далі?
— Він зараз може бути звільнений тільки за власним бажанням або за кримінальним провадженням. От вони і вибирають: "Ну, ви можете відкрити провадження чи дати згоду на звільнення?". Якщо дадуть — тоді можна буде про щось говорити.
А зараз у них у всіх є два виходи. Перший — робити як у Європі: звільнити, дати повний карт-бланш НАБУ. Але цього не буде, це я точно знаю. Другий варіант — це робити те, що вони роблять зараз. Вище керівництво взагалі нічого не коментує, їх це нібито не цікавить. А середня ланка — компанія-виробник — випустила пресреліз про те, що це все брехня.
А суспільство наше "схаває" це все, пробачте за слово. Через тиждень почнеться щось нове: не знаю, буде новий масований обстріл чи ще щось, будуть лякати ядерним ударом або відсутністю води. Я ще раз кажу: я в цій сфері дуже багато років, і головна проблема в тому, що корупція стала давним-давно нормою для нашого суспільства. Ось і все.