Останнім часом у медіа та експертному середовищі активізувалися дискусії щодо можливих внутрішніх конфліктів у російській владі та перспектив політичної дестабілізації в РФ. Поштовхом до цього стали як повідомлення західних ЗМІ та анонімних джерел про нібито підготовку переворотів, так і публічні суперечки між проросійськими спікерами та блогерами. Додаткову увагу привертають сигнали про посилення заходів безпеки навколо російського керівництва, а також інформація про зниження рейтингів Володимира Путіна, яку оприлюднюють навіть підконтрольні Кремлю соціологічні служби. На додачу до всього, у російському медіапросторі спалахують публічні чвари між лояльними режиму пропагандистами та блогерами, зокрема конфлікт Володимира Соловйова з Вікторією Бонею через уповільнення інтернету, тоді як деякі закордонні опозиціонери, як-от Євген Чичваркін, переконують, що ситуація в Кремлі залишається абсолютно стабільною.
Інтернет-видання From-UA.org попросило прокоментувати цю інформацію українського політолога, голову правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимира Фесенка, запитавши його, чи дійсно в Росії існують різні настрої та чи можливий там умовний «майдан» на тлі помітних публічних чвар:
— Давайте не вигадувати, давайте не очікувати від Росії те, чого ми всі чекаємо. Не треба все це повторювати.
Перше. Всі ці публікації, що ось-ось в Росії буде заколот, Путіна скинуть, Шойгу готує переворот — слухайте, коли хтось готує переворот, про це не пишуть в інтернеті або якихось медіа, тим більше в опозиційних. Перевороти вдалі, успішні стають реальністю після факту, коли вони відбуваються, а не коли про них заявляють заздалегідь. Тим більше Шойгу — збитий льотчик, які там перевороти? Всі його заступники або під слідством, або вже у в'язниці. І багато розмов про те, що і його можуть зняти. І тут ще питання, чи не повторить він долю своїх заступників. Тому який він там організатор перевороту? Навіть це дивно.
Я не знаю, що це за європейська розвідка, яка підготувала цей звіт, але виглядає він відверто не дуже професійно. Там заслуговує на увагу інформація, що є підвищені заходи безпеки: заборона користуватися мобільними телефонами для охорони, підвищений контроль навіть за кухарями, фотографами і іншою обслугою — це так, це реалістично. Те, що Путін боїться, ми це бачимо зокрема по історії з парадом. Те, що параноя Путіна зросла, це очевидно, і не лише по цьому звіту якоїсь там анонімної європейської розвідки. Але про переворот від Шойгу — ну це смішно просто. Я навіть дивуюсь, що люди всерйоз це публікують.
Що стосується Чичваркіна. Слухайте, я нагадаю, де живе Чичваркін — не в Росії, він живе в Лондоні. І от це дві прямо протилежні точки зору. А треба дивитись не на тих, хто живе за кордоном і бере інформацію з третіх рук, а зокрема на те, що думають у самій Росії. От ви кажете — Боня. Вона, до речі, теж не в Росії живе, а в Монако. Але Боня абсолютно лояльна Путіну.
Чекати в Росії майдану, повстання — це наївно. Росія, як давно відомо в Україні, не Україна. Інакшим чином розвиваються в Росії політичні процеси. Тому не варто чекати там якогось повстання. Поки що я як людина, яка бачила Радянський Союз, і те, що відбувалось в 90-ті роки, потім у 2000-ні, можу сказати, що поки що в Росії ситуація така, яка була в СРСР десь на початку 80-х років, або навіть середини 70-х, коли є таке глухе незадоволення — народ ропще. Але ні про які повстання не йдеться взагалі.
Боня і все таке інше — це ж чолобитна царю. Вони ж скаржаться Путіну, що ваші підлеглі роблять щось неправильно. А що Путін? Ні, все гаразд, я все розумію, інтернет треба закручувати. Тому що Путіну плювати на те, що думають прості росіяни. Він відірваний від реальності, він піклується тільки про власну безпеку, тому що він боїться безпілотників, він боїться, що інформація через мобільний інтернет може бути використана або Україною, або західними розвідками і його вб'ють. Ось чого він боїться.
Тому не варто жити фантазіями, вигадувати або про переворот, або про повстання в Росії. Я думаю, що зараз підстав для цього немає. Але я не згоден із Чичваркіним. Зараз в Росії посилюються протиріччя між баштами Кремля, ситуація в цьому сенсі стає все більш суперечливою, а казати, що в Росії все спокійно, що нічого не відбувається — ну, це його джерела про це кажуть. А люди, які живуть в Росії, зокрема лояльні Путіну, зет-кореспонденти, вони пишуть, що настрої погані у росіян, і не лише в зв'язку з інтернетом. Незадоволені тим, що війна продовжується вже більше 4 років, а результатів немає. Незадоволені тим, що сталося в Туапсе, що українські ракети і дрони прилітають у Чебоксари і взагалі навіть на Урал. Але і відносини між баштами Кремля дуже непрості.
— А ви можете пояснити, що таке башти Кремля, це ФСБ чи хто?
— Це символічно. Я можу вам сказати, посилаючись на російські джерела, те, що пишуть в самій Росії.
Найбільш впливова башта Кремля зараз — це не ФСБ, а Федеральна служба охорони. Її навіть називають преторіанська гвардія. Це група впливу, яка складається з колишніх охоронців Путіна, які зараз перебувають на різних високих посадах. Наприклад, Золотов, колишній начальник охорони Путіна, очолює Росгвардію. Ну і на різних високих посадах є губернатори, секретар державної ради — один із колишніх охоронців. І зараз Путін спирається більшою мірою на ФСО, на своїх особистих охоронців, і це зараз найбільш впливова силова структура в Росії. Ну і ті, хто з нею пов'язані — Росгвардія і деякі інші.
Друга башта — ФСБ, вони конкурують з ФСО.
Третя башта умовна — це військові, яких Путін побоюється. Але якщо у військових якісь ідеї визріють, ну точно це не Шойгу, якого в армії теж не дуже люблять. Нагадаю, свого часу Пригожин повставав не проти Путіна, а проти Шойгу і Герасимова. Навіть в цьому звіті, де наводиться дурнувата ідея про Шойгу, але там, наприклад, згадується факт, що була сварка на нараді у Путіна між керівниками різних силових відомств, включно з Герасимовим і Золотовим, які між собою сварились. Це теж свідчення того, що там є внутрішні проблеми.
Четверта башта — це цивільний сектор, це керівництво адміністрації президента РФ і уряд. Тут можна дискутувати, одна це башта чи різні, але це Кірієнко — перший заступник керівника адміністрації президента, який відповідає за внутрішню політику, і Мішустін — прем'єр-міністр.
Чому я довіряю інформації, що є протиріччя між ними? А зверніть увагу. Оці викиди проти Шойгу, були чутки, причому в самій Росії, що нібито Мішустін готує переворот, є наїзди на Кірієнка, скаржаться на ФСБ — все це явно викиди з боку конкуруючих башт, вони один одного підставляють перед Путіним. Вже тижні два обговорюється тема зниження рейтингів Путіна. Слухайте, ну про це інформацію надає соціологічна служба ВЦВГД (ВЦИОМ), яка під повним контролем Кремля, адміністрації президента. І чого це вона публікує дані про зниження рейтингів Путіна, причому кілька тижнів поспіль? Як це пояснити?
А пояснюється це дуже просто. Одна з башт Кремля, судячи зі всього, офіс Кірієнка, офіс адміністрації президента Росії, вони повідомляють Путіна, що ваші підлеглі з ФСБ та інші, які закручують інтернет, відрубають Телеграм, вони провокують незадоволення населення, і це призводить до того, що ваші рейтинги знижуються. Це сигнал не для громадськості, не для Заходу, це сигнал для Путіна. І це теж ознака того, що є протиріччя між різними баштами Кремля.
Тому я з Чичваркіним не погоджуюсь, протиріччя є між баштами Кремля, вони посилюються, і посилюється напруга в Росії. Оці всі Боні, Ремесло, які теж починають критикувати внутрішню ситуацію, ну і багато інших персонажів поменше, які теж висловлюють незадоволення, це все теж свідчення того, що і в російському суспільстві зростає незадоволення. Але поки що про революцію, про майдан мова не йде. Майдан взагалі не має відношення до Росії — нема там майданів, там щось інакше відбувається. Майдан — це у нас, а в Росії якщо щось і відбувається, там день-два — і все, і згасло, або щось дало.
Тому зараз треба уважно дивитися за ситуацією в Росії. Ситуація в Росії змінюється, але це не означає, що вже сьогодні-завтра Росія розпадеться, Путіна скинуть і буде щось нове. Думаю, що ситуація в Росії буде розвиватися не так швидко і не так однозначно, як багатьом здається.