Руслан Бортнік | Руслан Бортнік
12:18
Читать на русском

Руслан Бортнік. Навіщо Україна б'є по Криму і який насправді план

Ситуація в тимчасово окупованому Криму стрімко загострюється через успішні та систематичні удари Сил оборони України по логістичній та нафтовій інфраструктурі загарбників. Нещодавно українські військові уразили залізничні мости, нафтові термінали у Керчі та об'єкти в порту «Кавказ», що фактично заблокувало ключові шляхи постачання окупантів. Внаслідок цього місцева "влада" на чолі з Сергієм Аксьоновим була змушена повністю припинити продаж бензину для цивільного населення та бізнесу. Через погіршення безпекової ситуації та паливну кризу на півострові також закрили дитячі літні табори. Дефіцит пального вдарив і по торгівлі: з полиць кримських супермаркетів почали зникати цукор, крупи, борошно та сіль, а підприємці скаржаться на перебої з доставкою товарів саме на початку туристичного сезону.

Інтернет-видання From-UA.org попросило прокоментувати цю ситуацію українського політолога, директора Українського інституту політики Руслана Бортніка та запитало, які плани України щодо Криму і як Росія може відповідати на удари по півострову:

— Я не думаю, що сьогодні є якийсь конкретний план військового звільнення Криму, адже в України немає флоту та належних резервів. Ми поки що не можемо навіть звільнити південні регіони України — окуповані частини Запорізької та Херсонської областей, які безпосередньо примикають до Криму.

Я думаю, що план полягає в іншому. Він полягає в тому, щоб зробити Крим максимально дорогим, вкрай дотаційним і токсичним для російської громадської думки, для російського бюджету та російських політичних еліт, перетворити його з предмета гордості Путіна на об'єкт проблем для Росії. Це перша частина. І друга частина — це візуальна демонстрація для світу слабкості Росії, того, що вона не може захистити Крим, навіть його ключові об'єкти, як-от мости, залізниці чи важливі об'єкти енергетики.

І те, що ми бачимо — зірваний курортний сезон, рішення Росії про вивезення дітей та припинення їхнього прийому в той же «Артек» — все це якраз є демонстрацією того, що українські можливості зростають, а російські можливості на даний момент за ними не встигають. Отже, ситуація в Криму з точки зору безпеки стала набагато гіршою, ніж вона була навіть у минулому чи позаминулому році, вже не кажучи про 2021 рік.

Тому це така демонстрація слабкості Путіна, російського політичного режиму і намагання вдарити по російській громадській думці. Це спроба примусити Росію витрачати додаткові значні кошти з державного бюджету на Крим, на компенсацію криз, які там виникають, примусити Росію виглядати блідо, а росіян — почувати себе невпевненими і роздратованими щодо російської влади, яка не може забезпечити базову безпеку.

Як Росія буде реагувати? Тут є дві складові. Поки що Росія намагається просто перетерпіти, знайти якісь тактичні рішення. Ми бачимо, що з'явилося багато постів протиповітряної оборони по трасі «Новоросія». Ми бачимо, що Росія намагається максимально розставити засоби ППО, зменшити концентрацію людей і зменшити на півострові навантаження на логістику, яка необхідна для забезпечення життя людей. Вона шукає якісь тактичні рішення.

Звичайно, якщо Росії це не вдасться і криза буде загострюватись, то варто очікувати нового ядерного шантажу з боку Росії, погроз і посилення авіаційних ударів по Україні, особливо по містах чи територіях, які Росія вважає такими, що використовуються для атак на Крим. Головна загроза буде для Миколаєва та Одеси — вони страждають найбільше через Крим і у зв'язку з Кримом. Ну і Київ. Путін буде намагатися вимістити всю злобу і компенсувати репутаційні втрати шляхом нанесення масованих ударів по Києву, який у громадській свідомості більшості росіян виглядає як елемент помсти чи відплати за те, що Україна робить, наносячи удари вглиб європейської території Росії та окупованих територій України.

Чи може Росія вибухнути зсередини, зважаючи на те, що подекуди немає інтернету, води, електропостачання та бензину?

— Може, але не зараз. Зараз їм ще дуже далеко до цього порогу. Якщо ми подивимося на ситуацию в Росії холодними очима, то ви побачите, що насправді доходи громадян продовжують зростати, а бюджетний дефіцит є незначним. Кризи з бензином траплялися і до кримської ситуації декілька разів. Цього року ми змогли тільки зірвати курортний сезон і завдати збитків росіянам у Криму. Це точно. Але це впливає лише на якусь незначну частину громадян РФ. Інформаційні картинки, безумовно, викликають у росіян питання щодо неспроможності російської влади, але до вибуху все одно досить далеко.

Набагато тяжчі фактори не призвели до вибуху в Україні, а в Росії інформаційне середовище є ще більш контрольованим. До того ж, відчуття того, що «навколо нас одні вороги, Захід воює з нами», також дуже сильно деморалізує протестні кола росіян, які могли б бути спрямовані на зміну влади. Росіяни також вірять у те, що будь-яка зміна влади буде в інтересах Заходу і означатиме політичну та військову поразку Росії, чого вони дуже не хочуть.

Вибух можливий, але не зараз. Треба, щоб відповідні факти діяли протягом тривалого часу. Через певний період Росія дійсно може прийти до ситуації Російської імперії 1917 року, яка перебувала у війні, мала зовнішнього ворога, але все одно була підірвана зсередини через тотальне виснаження, втрати у цій війні та відсутність будь-яких позитивних перспектив на майбутнє.