Вранці 16 липня в Києві, Львові, Харкові, Одесі та інших великих містах України розпочалися мітинги проти відставки міністра оборони Михайла Федорова. Напередодні Федоров у прощальному повідомленні фактично підтвердив свій відхід, а причиною звільнення ЗМІ називають тривалий конфлікт між ним і головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським, у якому Володимир Зеленський став на бік головнокомандувача. На тлі протестів рапорт про звільнення подав заступник командувача Повітряних сил ЗСУ Павло Єлізаров, депутат Потураєв, а єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс виступив із заявою на підтримку звільненого міністра.
Чи можуть мітинги повернути Федорова на посаду міністра оборони, на кого роблять ставку європейські союзники та що насправді стояло за його конфліктом із Сирським, інтернет-виданню From-UA.org розповів український політолог, голова Українського інформаційно-аналітичного центру «Третій сектор» Андрій Золотарьов:
— Мабуть, у оточення Федорова виникла спокуса знову повторити торішній «картонний майдан». Власне, це робить його подальшу політичну кар’єру та саму можливість того, що Федоров залишиться в команді, досить проблематичними. Як «пожежний» засіб, щоб загасити протест, його можуть залишити ще на місяць із приставкою «в.о.», а потім це питання все одно буде вирішено. Тим більше що на користь цієї версії свідчить інформація про те, що Клименко нібито відмовився від призначення, тому цілком можуть піти на такий паліативний варіант.
Але очевидно інше: Федорова звільнять. З огляду на психологічні особливості Зеленського, він цього не пробачить. Тим більше що саме це й стало однією з причин звільнення Федорова та всієї історії з його відставкою: один демонстрував надмірні амбіції, а в іншого виникли підозри, що міністр став надто самостійним.
Ми всі бачили, що з Федоровим працюють досить професійні політтехнологи. Знаєте, як у анекдоті: чим щур відрізняється від морської свинки? У морської свинки піар кращий. Ось і у Федорова піар був набагато кращим, ніж у Умерова чи Резнікова. До того ж далася взнаки підтримка грантових структур. Власне, ми бачимо, як вибухає внутрішня політична криза — конфлікт Зеленського з протеже глобалістських кіл. Рік тому це змусило Зеленського відступити. Зараз же, я думаю, повернення Федорова на посаду міністра оборони — це абсолютно гіпотетичний варіант, навряд чи Зеленський на це піде.
Що стосується причин відставки, то перша, як я вже казав, — це амбіції та надмірна самостійність. Друга причина — це гроші, оскільки Федоров «віджав» ті фінансові структури, які працювали за попереднього міністра оборони, і підтягнув свої. Ну і ми бачимо скандал навколо Бабенка та Конотопського, який зараз перебуває в Дубаї. Що примітно, і той, і інший обзавелися далеко не другорядними ЗМІ — «Бабель» і «Цензор». А це лише посилює підозри з боку Банкової. Тому слід очікувати, що стосовно тих структур, які Федоров підтягнув під контракти, будуть вжиті певні заходи з боку силовиків. Побачимо, але поки що все йде до того, що пожежу, яка розгорається, треба гасити. І один із варіантів — це справді залишити Федорова на якийсь час у підвішеному стані з приставкою в.о., а потім тихо й бюрократично його усунути.
— Якщо говорити про європейських спонсорів та союзників України, на кого вони роблять ставку в цій ситуації? Чи справді вони виступають на підтримку Федорова?
— Так, вони підтримують Федорова. Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс уже зробив відповідну заяву. Мабуть, на Банковій розраховували, що на тлі нинішньої інформаційної кампанії про те, що Україна перемагає, Європа цього кадрового рішення просто не помітить. Але ці очікування не виправдалися. Європа все помітить. Судячи з усього, європейці чудово розуміють: якщо справа з Федоровим пройде гладко, то наступним кроком Зеленський візьметься за НАБУ та САП. Їх це, природно, категорично не влаштовує, тому ми й бачимо таку реакцію. До того ж у нинішньому Києві зібрати на мітинг кілька тисяч людей — це досить непросте завдання.
— Ми також спостерігаємо відставки інших знакових постатей: заяву написав народний депутат Потураєв, а також Єлізаров, заступник командувача Повітряних сил ЗСУ. Про що це свідчить?
— Як ми бачимо, протеже глобалістів зараз просто «викриваються». Але, знаючи впертість Зеленського, я думаю, що він не відступить. Можливо, він тимчасово зробить крок назад із цією відставкою, але потім все одно дотисне ситуацію. Подібний поворот подій із «картонним майданом» і гучними заявами про відставки повністю виключає можливість того, що Федоров у підсумку залишиться в оточенні Зеленського.
— А що стосується Головнокомандувача Олександра Сирського? Наскільки реальним був їхній конфлікт із Федоровим, чи це штучно роздута історія?
— По-перше, очевидно, що Сирський навряд чи серйозно ставився до Федорова, який ніколи не служив в армії й пороху не нюхав. Для нього він просто хлопчисько, «піджак». І амбіції Федорова, природно, натрапили на глуху стіну нерозуміння з боку військових. Адже писали, що їхні розбіжності вийшли далеко за межі звичайної професійної дискусії. Плюс історія зі «Скелею» — Федоров кинув інформаційну бомбу, але це йому не допомогло, оскільки в апаратних іграх Сирський виявився сильнішим. Як людина системи він набагато витонченіший.
Попри всю свою зовнішню незграбність і недорікуватість, Сирський для Зеленського набагато зручніший. Він передбачуваний, не має власних політичних амбіцій і легше піддається управлінню. Саме тому в цьому конфлікті президент став на бік Сирського, звинувативши Федорова у провалі реформи ТЦК та інших упущеннях. Ну, хай би Федоров був хоч ангелом у плоті, у рамках існуючої системи будь-які мрії про «мобілізацію з людським обличчям» від самого початку належали до сфери фантастики.
Що стосується намірів призначити Клименка на посаду міністра оборони — навіть якщо від них тимчасово відмовилися, це аж ніяк не означає, що влада піде на пом’якшення мобілізаційних процесів. Навпаки, як ми бачимо, гайки намагатимуться закручувати ще сильніше.