У ніч на 30 липня 2026 року під час масованого ракетного удару Росії по Україні російська крилата ракета Х-101 порушила повітряний простір Польщі та впала в Люблінському воєводстві, поблизу села Тарнава-Колонія. Прем'єр-міністр Дональд Туск наголосив, що "усе вказує" на російське походження ракети, і що Польща була готова збити її, якби та продовжила політ. Місце падіння виявилося неподалік Любліна — міста, де буквально напередодні, 29 липня, відбулася зустріч Туска з президентом України Володимиром Зеленським, який повертався з візиту до США.
Інтернет-видання From-UA.org попросило прокоментувати цю ситуацію українського політолога, політичного експерта та директора Українського інституту політики Руслана Бортніка й запитало, як саме реагуватимуть Польща та ЄС як члени НАТО і чи варто очікувати конкретних кроків:
— Ми з вами пам'ятаємо, що свого часу вже падали ракети на території Польщі й гинули польські фермери. Ми пам'ятаємо і масовий заліт російських дронів на польську територію. Тоді Польща намагалася поводитися максимально обережно і не втягуватися у війну чи конфлікт. Зараз є певна вірогідність того, що Польща поводитиметься більш активно в цій частині.
Чому? Зверніть увагу, як змінюється стратегія наших країн-сусідів. Раніше всі країни намагалися ігнорувати ці факти порушення їхнього повітряного простору, зальоти російських дронів і ракет. Але останніми тижнями Румунія почала дуже активно збивати російські дрони з використанням своєї авіації. Вона не просто дозволяє цим дронам залітати й летіти через територію чи падати на території Румунії — там уже збито від 3 до 5 російських безпілотників.
Ситуація змінюється. Крім того, на східному фланзі НАТО триває спільна операція під назвою «Східний страж» — це операція спільних сил НАТО щодо забезпечення додаткової протиповітряної оборони країн Балтії, Польщі та всіх решти. Також у Польщі тривають вибори, а буквально вчора відбулася зустріч прем'єр-міністра Польщі та президента України.
Тому я не виключаю, що все це може призвести до того, що Польща послідує румунському прикладу. Румунія демонструє іншим країнам, що треба робити в такій ситуації, і цей приклад може підштовхнути Варшаву до більш активних дій у військовому плані. Можливо, Польща почне більш активно контролювати своє небо та намагатися збивати всі дрони й ракети, які залітають у її простір. Це перший крок.
Але це все відбувається на прикордонні України та країн-сусідів, і рано чи пізно країни думатимуть над другим кроком — про забезпечення безпілотної зони чи спільної протиповітряної оборони прикордоння. Це те, про що просила Україна ще у 2022–2023 роках. Звичайно, це ще віддалена перспектива, але є вірогідність того, що зараз ситуація почне поступово розвиватися саме в цьому напрямку.
— Як ви вважаєте, чи випадково ракета залетіла саме туди, де напередодні перебував президент?
— Влучання було в пусте місце. Чи це випадковість, чи це сама зламана ракета, або ж робота РЕБ? Швидше за все, зіграв саме випадковий фактор. Я не думаю, що хтось спеціально цілився по полю у Любліні.
Якщо Росія вирішить діяти гібридно та симетрично, вона насамперед намагатиметься завдати удару руками якихось невідомих сил, умовно кажучи, по військових виробництвах чи по тій логістиці на території наших партнерів, яка задіяна в постачанні ЗСУ. А просто вдарити ракетою по полю — з більшою вірогідністю є такою випадковістю.
— Як зараз діятиме Путін і чи є в його планах вихід на глобальну війну з НАТО?
— Росія, як мені здається, не збирається щось радикально змінювати. Вони намагатимуться демонструвати «добру волю», з одного боку, і продовжувати військовий тиск та наступ в Україні — з іншого. Водночас вони намагатимуться тиснути на Захід і західних союзників України, посилювати кризи, які є на Заході, та формувати лінії розколу всередині НАТО, всередині ЄС і між США та союзниками.
При цьому Росія час від часу вдаватиметься до різних диверсій, спрямованих проти військових можливостей Заходу та проти співпраці України з Заходом. Але я все ж таки не очікую якоїсь масштабної суперескалації з боку Росії зараз. З одного боку, для цього немає достатніх ресурсів, а з іншого — Росія також прив'язана до виборів 20 вересня, і російська влада намагатиметься створювати ілюзію стабільності всередині самої країни.
Після листопада цього року, коли пройдуть вибори до Конгресу США, ситуація може розвиватися за більш ескалаційним сценарієм, але поки що сьогодні це важко прогнозувати.