Під час останніх контактів у Нью-Йорку між президентами України та США обговорювалися можливості запровадження часткових перемир'їв — зокрема енергетичного, зернового та морського. Українська сторона висловила готовність припинити удари по російській інфраструктурі за умови взаємності з боку РФ, передавши ці пропозиції через американських посередників. Водночас у ЗМІ з'явилася інформація про закулісні консультації між посланцем Кремля Кирилом Дмитрієвим та спецпредставниками Дональда Трампа — Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером. На тлі щоденних масованих обстрілів українських міст і цивільних підприємств залишається відкритим питання про справжні наміри Москви щодо припинення вогню.
Інтернет-видання From-UA.org попросило прокоментувати дану інформацію українського політика, народного депутата України III та IV скликань Степана Гавриша та запитало, наскільки високою є вірогідність того, що РФ також реально розглядає енергетичне, зернове та морське перемир'я і чи можуть вони бути запроваджені:
— Ми знаходимось в алгоритмі пошуків перемир'я вже тривалий період часу, і це не місяць, не два, а це роки. За цей період часу ми не досягли жодного результату і не добилися якоїсь стратегічної точки, з якої можна кудись рухатись. Ну, наприклад, ми вияснили формулу завершення війни, яка менше чи більше сходиться між Путіним і Україною і Америкою.
З одного боку, зустріч Трампа і Зеленського проходила в закритому режимі, 40 хвилин розмови, і президент не висловив жодної конкретної позиції, результату, які були б досягнуті на цих перемовинах. Навіть немає точної інформації, чи буде Америка надавати стратегічні перехоплювачі Patriot, чи будуть давати ракети для F-16, АМ-9, АМ-120.
Так, законтрактовано 2,68 млрд доларів. Це ті гроші, які ще залишились з часів Байдена. Але це гроші, які йдуть через виробників, треба закупити у них цю зброю. І це дійсно різні системи ППО, в тому числі дуже цікава оборонна система: клони С-300, які ми почали робити по програмі «Франкенштейн» з американцями, пристосовуючи радянську зброю до можливостей ведення війни і запасів, які є в Україні, пускових систем.
Але до цього часу жодної поставки не було, як не було й жодної поставки РАС-2 з Німеччини. В Європі, в принципі, знаходиться біля 300 цих ракет, в яких закінчується термін придатності, в інших країнах, які могли б нам їх передати.
РАС-2 теж модернізують, їх постійно вдосконалюють, і це теж вихід з ситуації. Так, це не те, що більш високоточна зброя РАС-3, але вона досить ефективна. На відміну від наступного покоління РАС-3 це така ракета, яка підриває боєприпаси і осколками вражає балістику. Але домовленостей ніяких немає.
— Чи є в нас стратегія закінчення війни, зважаючи на готовність президента до тристоронньої зустрічі?
— Питання територій – це і є стратегія війни. Тобто мова йде про те, що або ми виконуємо якісь вимоги Путіна, на яких він може зупинитися, наприклад, віддаємо неокуповану частину Донбасу, або… що ми будемо робити дальше?! У нас, ми бачимо, щодня практично 18-20 різних ракет летить лише на Київ. Причому це не просто ракети, ми маємо вже справу і з реактивними «Шахедами», тобто це такі ракетодрони, які несуть досить велику кількість вибухівки. Це «Дань-Т», це «Бандероль». Вони літають на досить великій висоті, до 7 км, у них потужна оптика, вони вибирають цілі, а потім стрімко атакують. Ми бачимо, які руйнування відбуваються в Києві. Щодня Росія наносить удари приблизно 115-120 цілей, і на великий жаль, вона добивається результатів. Ми бачимо, як страждають українські підприємства, причому цивільні.
Тому мова йде про те, чи домовились у Нью-Йорку про якесь перемир'я. Чи буде Америка підтримувати ту чи іншу стратегію завершення цієї війни. Чи буде вона, наприклад, застосовувати «закон Грема», не дивлячись на те, що Трамп буде чекати 30 днів?! Чи буде вона просити Китай не постачати товари подвійного призначення, тому що всі реактивні двигуни, які Росія використовує для безпілотників, це китайські, абсолютно всі. Вчора демократи влаштували демарш в Конгресі Трампу за те, що саме ця частина переговорів взагалі була відсутня в його зустрічі з Сі Цзіньпіном. В чому проблема? Існує коридор, по якому йдуть переговори, і ми бачимо по заявам Рубіо, що він налаштований на те, щоб закінчити цю війну з задоволенням вимог Путіна будь-яким чином. Масштаб задоволення цих вимог не ясний, і ми чинимо опір, зрозуміло.
Рубіо сказав, що ми запросили Путіна на саміт в Маямі G-20 в грудні, де ми могли всі переговорити разом. Зеленський перед тим сказав, що готовий зустрітися у тристоронньому форматі і переговорити з Путіним, хоча йому було б неприємно сидіти навпроти нього, але він до цього готовий. Десь, напевно, цей процес почав рухатися, тому що з Москви вилетів Дмитрієв для участі у консультаціях, які ведуться на технічному рівні: Віткофф, Кушнер, Дмитрієв, з нашої сторони мали брати участи Умеров, Арахамія і Кислиця. Але українська делегація виїхала і відмовилась.
— Після зустрічі з президентом США Трампом українська делегація мала ще діалог з представниками американського лідера, Віткоффом і Кушнером. Чи були вони результативні?
— Думаю, що є жорсткий тиск американців на президента Зеленського відступити від жорсткої лінії, яку ми, в принципі, зараз ведемо. І ми бачимо це по деяких деталях.
По-перше, вимога Трампа припинити бити по дизельці. По-друге, заява, яку ми зробили, що ми готові припинити бити по російській інфраструктурі, і за це проголосував 51 член Радбезу, а американці не голосували. Є також повідомлення Aхios про те, що Трамп говорить про необхідність розпочати торгові переговори з Росією раніше, аніж вона завершить війну і досягне миру з Україною. Позиція про те, що саме тоді Америка може почати будь-які розмови з Росією про економічну співпрацю, у Трампа була досить чітка: «ми не починаємо таку співпрацю до моменту, поки Росії не завершить війну і не підпише мирний договір». Тепер він відступив і сказав: «давайте будемо розмовляти на цьому етапі». Не думаю, що ми можемо говорити про те, що США зосереджені на українському суверенітеті, я вже не кажу на перемозі.
Чи є на цей період часу план, який ми розглядали ще 4 роки назад, щодо фінляндизації і завершення війни в Україні, тобто Україна залишається там, де залишається? Президент про це говорив: «ми стоїмо там, де стоїмо, ми залишаємось там, де ми є, зберігаємо ту частину державності, яка у нас є, той народ, який там живе, і продовжуємо рухатись у ЄС».
Чи є на цьому рівні стратегічний замисел, який може зійтися з Путіним? Я не впевнений. Я думаю, що Путін відчуває зараз значно більше сили, ніж у нього було у 2022 році, а в Україні криза значно глибше, ніж була у 2022 році, зараз, тому що ми фактично опинилися в ситуації, коли ми не можемо максимально розраховувати на підтримку західних союзників. Ми бачимо щодо дірки в бюджеті на 27 млрд доларів, які європейці зараз не бажають закривати, поки Україна не проведе реформи.
А ці реформи є самим чутливими, в тому числі і для політичної системи, вони пов'язані не тільки з верховенством права, з протидією корупції, з боротьбою з тіньовою економікою, вони пов'язані з системним перезавантаженням цієї політичної системи. А її перезавантажувати немає кому і немає з ким, оскільки та група людей, яка працювала на початку його каденції, вона і залишається основою управління українською державою.
Як раніше повідомляв From-UA, президент України Володимир Зеленський під час свого виступу на Генеральній Асамблеї ООН у Нью-Йорку поставив суворий діагноз російському диктатору Володимиру Путіну.