Андрій Новак / Андрей Новак
01.10.2026 13:42
Читать на русском

Андрій Новак. Крик про те, що наша економіка цієї зими не витримає, це черговий елемент російського ІПСО

Останнім часом в українському інформаційному та економічному просторі активізувалися дискусії щодо масштабів збитків, яких завдають вітчизняному бізнесу триваючі бойові дії та повітряні тривоги. Зокрема, у Міністерстві економіки України заявили, що кожна година повітряної тривоги коштує державі близько 45 мільйонів доларів через вимушене зупинення роботи підприємств. Паралельно із цим резонанс викликали повідомлення про ситуацію в металургійній галузі. Агентство Reuters із посиланням на Федерацію металургів України повідомило, що Україна повністю припинила виплавку сталі. Виробництво сталі призупинили «Метінвест», Interpipe та ArcelorMittal Кривий Ріг, а торік металургія давала близько 7% ВВП країни.

Інтернет-видання From-UA.org звернулося до українського економіста, вченого та громадського діяча Андрія Новака з проханням оцінити дані Мінекономіки про збитки від повітряних тривог, проаналізувати стан вітчизняної металургії та пояснити, як нинішні виклики вплинуть на економіку країни та статки українців.

— Перше: з приводу інформації про стан нашої металургії, що нібито зупинили роботу всі чи майже всі металургійні підприємства України, і там вперше за сто років у якомусь тижні вересня ми не виплавили жодної тонни металу чи сталі. Цю інформацію, звичайно, можна брати до відома, але не виключено, що вона оманлива — для того, щоб ввести в оману ворога. Тобто щоб ворог подумав, що металургійні об'єкти він уже вразив достатньо і металургія в Україні зупинилася. Це робиться для того, щоб він більше не бив повторно другий, третій, четвертий чи п'ятий раз, щоб не вражав об'єкти української металургії. Я не виключаю, що це може бути саме такий випадок. Це по-перше.

По-друге, щодо зв'язку нашого добробуту з ураженням різних об'єктів металургії і не тільки. На сьогодні вже не секрет, що починаючи від повномасштабного вторгнення за 2022 рік через потребу дуже різко збільшити витрати бюджету на цілі оборони у нас стрімко зріс дефіцит державного бюджету, який на сьогодні складає 50% від його витратної частини. Тобто половина бюджету — це дефіцит. Але з того ж 2022 року весь цей дефіцит державного бюджету в повному обсязі нам допомагають покривати наші численні партнери. А серед них є всі без винятку міжнародні організації, які підтримують Україну, різні об'єднання країн, такі як ЄС, і, найголовніше, біля 60 країн світу, які складають так звану коаліцію підтримки України.

І з усіх цих джерел ми отримуємо фінансування для покриття, з одного боку, дефіциту нашого бюджету в тому обсязі, в якому він формується з року в рік, починаючи з 2022 року. А з іншого боку, ми ще й паралельно отримуємо кошти для поповнення та збільшення золотовалютних резервів Національного банку України, які на сьогодні є рекордними — понад 50 мільярдів доларів. Для порівняння: у найблагополучніші мирні роки золотовалютні резерви були на найвищому рівні у 21 мільярд доларів. Зараз у нас понад 50 мільярдів доларів. І це при тому, що в нас значно зменшився зовнішньоекономічний експортно-імпортний оборот у силу об'єктивних обставин війни.

Таким чином, прямого зв'язку між інтенсивністю війни в цілому, інтенсивністю російських ударів по нашій території (включно з акцентами цих ударів то по енергетиці, то по складах харчів, то, як завжди, по цивільних об'єктах: школах, садках, житловому фонду) і фінансовим станом українців немає — якраз завдяки цій зовнішній підтримці. Незважаючи на всі ці наші втрати та економічні збитки, партнери допомагають нам повністю покривати як потреби бюджету, так і потреби золотовалютних резервів НБУ.

Тому немає прямого зв'язку чи кореляції залежності через будь-які індекси чи коефіцієнти між кількістю або масштабом уражених Росією об'єктів і рівнем життя українців. Рівень життя українців зараз підтримується зовнішньою допомогою, яка у сфері фінансів дійсно надається за відомим принципом: Україна отримує стільки, скільки треба. У фінансах це дійсно витримується. Буває із затримками, буває з різними бюрократичними та політичними нюансами, але в кінцевому підсумку Україна отримує стільки фінансів, скільки нам треба і для покриття дефіциту бюджету, і для поповнення золотовалютних резервів НБУ. Це щодо вашого другого питання.

А тепер перше питання: слова, хто там говорив, міністр економіки? Про те, що кожна година повітряних тривог обходиться українській економіці у 45 мільйонів доларів. Я цю інформацію, безумовно, читав і бачив, і, чесно кажучи, я в надзвичайному шоці від того, з якою точністю наше Міністерство економіки — з точністю до години — може порахувати окремо збитки від саме повітряних тривог по всій економіці України. Я просто суперприємно вражений такою точністю! Такої погодинної точності немає в жодній найрозвинутішій країні світу, навіть у такій, що не воює. Тобто навіть у найрозвинутішій мирній країні світу ніхто ніколи ще навіть не намагався рахувати якісь економічні втрати, наприклад, від фінансової кризи, коливань валют чи коливань на фондовому ринку або, наприклад, зараз через події в Ормузькій протоці. Жодна країна ще не досягла того рівня, щоб порахувати економічні втрати з точністю до години. А от наше Міністерство економіки змогло! Можна просто захоплюватися й аплодувати 24/7 безкінечно — так, щоб аж протерлися долоні.

А якщо серйозно, як ви думаєте, можна порахувати втрати від повітряних тривог, які є різними, які завдають різної шкоди різним підприємствам навіть в одній сфері діяльності, у різних регіонах України, за різної тривалості цих тривог, інтенсивності та повторюваності, враховуючи фінансовий, економічний і господарський стан кожного підприємства України? Хто з цих підприємств експортно орієнтований, хто орієнтований тільки на внутрішній ринок, у кого який ступінь дефіциту кадрів, у кого які проблеми чи не проблеми з логістикою чи зі збутом своєї продукції? І от уявляєте всі ці мільйонні перехресні фактори, які впливають один на одного у надзвичайно різному ступені кожного разу під час кожного обстрілу, і все це наше Міністерство економіки, ці тисячі комбінацій перехресних факторів, що відбуваються під час війни та повітряних тривог, порахувало з погодинною точністю!

Дональд Фредович Трамп уже наказав усьому світу називати не штучний інтелект, а суперінтелект, і президент Китаю погодився, тому що суперінтелект — це Сі, а прізвище президента Китаю — Сі, то він, безумовно, погодився, що треба називати штучний інтелект суперінтелектом. Так-от якщо ви зараз задасте задачу суперінтелекту, щоб він порахував в Україні під час війни погодинні втрати саме від повітряних тривог, я думаю, що суперінтелект не впорається з цією задачею. А от наше Міністерство економіки впоралося. Я аплодую цілодобово, аж протираю пальці від аплодисментів.

— А як ви оцінюєте перспективи української економіки, якщо повітряні тривоги триватимуть і надалі? Чи доцільно вносити зміни та не зупиняти виробництво під час тривог?

— Дивіться, у нас який рік повномасштабної війни? Уже скоро буде п'ять років. Як ви думаєте, до цього часу і зараз ситуація для суб'єктів господарювання якось кардинально відрізняється за ці майже п'ять років? Звичайно що ні. Будь-яке підприємство будь-якої форми власності, виду діяльності чи регіону розміщення адаптується під умови війни постійно і щоденно.

Коли були блекаути взимку — адаптувалися, кожен як міг. Коли припинилися блекаути, коли був один характер обстрілів Росії, потім змінювався цей характер обстрілів, потім знову повертався до попереднього, змінювалася інтенсивність — усі пристосовуються. Так само пристосовуються люди, ми з вами, так само пристосовуються підприємства й організації. Нічого унікального для нас зараз, уже на п'ятому році масштабної війни, не відбувається. Ми вже все це в тій чи іншій формі, у різних комбінаціях проходили. І, на жаль, у таких умовах вже живемо п'ятий рік.

Тому піднімати зараз крик і вереск з елементами писку, що от уже цієї зими ми всі не витримаємо, наша економіка не витримає, підприємства не витримають і взагалі нам кінець — оцей увесь шум і галас є нічим іншим, як черговим елементом російського ІПСО, яке спрямоване на одне: деморалізацію українського суспільства. Щоб ми були з вами готові підняти руки вгору та погодитися на будь-які умови Росії, тобто фактично на капітуляцію. Ось яка мета цих інформаційних вкидів.

І, на жаль, як ми бачимо, серед наших представників влади навіть на дуже високих посадах є люди, які свідомо чи несвідомо, але підігрують або, навпаки, є одним із джерел поширення такої ІПСО-інформації, спрямованої на деморалізацію українського суспільства. А от уже свідомо чи несвідомо це роблять ті чи інші посадові особи — це вже питання до наших правоохоронних органів, СБУ та численних антикорупційних спеціалізованих органів, яких у нас уже дуже багато. Хоча ефективність у них така собі.

Як раніше повідомляв From-UA, прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що уряд перейшов у режим максимальної економії і відклав усі першочергові видатки. Водночас, за його словами, цих заходів недостатньо.