Володимир Фесенко / Владимир Фесенко
09.10.2026 13:36
Читать на русском

Володимир Фесенко. Єдиний шанс на поступки від Росії, що Кремль захоче зробити жест Трампу перед виборами в Конгрес

Держсекретар США Марк Рубіо заявив в інтерв'ю грецькому виданню Kathimerini, що війна Росії проти України перебуває у стані стратегічного глухого кута, а перспектив врегулювання шляхом переговорів наразі немає. За його словами, вийти з цього глухого кута можна або через угоду за столом переговорів, або через ескалацію з боку однієї чи обох сторін. Володимир Зеленський заперечив, що Україна перебуває в дипломатичному куті, і пояснив проблему недостатнім тиском на Росію. Водночас речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Рубіо має рацію і жодних передумов для дипломатичного врегулювання поки не видно. У п'ятницю, 9 жовтня, українська переговорна команда зустрінеться у США зі спецпосланцями президента США Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером. За даними Axios, після цього Віткофф і Кушнер можуть поїхати до Москви з «новими ідеями та пропозиціями», серед яких часткове припинення вогню.

Інтернет-видання From-UA.org попросило політолога, голову правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимира Фесенка прокоментувати ці заяви, розповісти, що зараз відбувається на переговорному треку і які є перспективи досягнення позитивного результату:

— Я відразу скажу: перспективи непевні, тому що багато що залежить від того, як усе це сприйматимуть у Кремлі та чи готові вони зробити хоча б якісь жести у бік американців. Те, що вони не хочуть домовлятися з нами, — це абсолютно очевидно. Тут єдиний шанс — якщо раптом вони захочуть піти назустріч саме американській стороні.

Щодо самих переговорів і, по-перше, щодо заяв Марка Рубіо: що тут треба розуміти? Рубіо не сказав категорично, що переговори втратили сенс або що США виходять із переговорного процесу. Ні.

— Зеленський відреагував на цю заяву Рубіо досить критично та емоційно.

— Це тому, що його запитали про висловлювання Рубіо щодо стратегічного тупика, стратегічного глухого кута. Це оцінка, яку той дав грецькому виданню під час свого візиту до Греції. Там він сказав, що війна зайшла у стратегічний кут — і це абсолютно так — та що є два виходи: або переговори, або ескалація війни. І це об'єктивно, насправді гірка правда, яку треба мати на увазі — зокрема й Олексію Гончаренку, який писав листи і Рубіо, і Кушнеру, і Віткоффу. От Рубіо й дає оцінку, що ситуація зайшла в глухий кут. Він сказав, що саме на даний момент переговори зайшли в глухий кут.

Він не сказав, що США відмовляються від якихось переговорних зусиль. Навпаки, він зазначив, що США намагатимуться й надалі докладати переговорних зусиль. У цьому сенсі не йдеться про абсолютно глухий кут у переговорах чи про те, що США не йдуть на переговори тощо.

Інша річ, і це теж треба мати на увазі: звідки такий абсолютний песимізм у Рубіо? Я вважаю, що значною мірою це випливає з того, що Рубіо спілкується з Лавровим. Рубіо не є учасником переговорів у тристоронньому форматі. Так, він бере участь у переговорах, коли Зеленський зустрічається з Трампом (це було і в липні, і у вересні). Але з російської сторони він контактує саме з Лавровим. А Лавров виконує таку специфічну роль у переговорному процесі. Він, до речі, теж не бере участі в переговорах з американцями (а з нами тим більше), це теж треба мати на увазі. Проте публічно Лавров виконує функцію «злого», непоступливого переговорника. Як колись називали радянського міністра закордонних справ Андрія Громика американці — «містер Ноу», «господин Нет». От і Лаврову подобається грати таку ж роль. Рубіо це бачить, спілкується з російського боку саме з Лавровим, і тому оцінює ситуацію так, що це глухий кут і Росія взагалі не хоче йти на якісь переговори.

Але з іншого боку ми бачимо, що був візит до Москви Віткоффа і Кушнера, і вони знову туди збираються, адже їм подобається спілкуватися з Віткоффом. Далі, у вересні до Нью-Йорка приїжджав Кирило Дмитрієв. Хто взагалі з російського боку веде переговори з американцями? Це Кирило Дмитрієв, спецпредставник Кремля з економічних питань, та Юрій Ушаков, помічник Путіна. От вони домовляються. При цьому Лаврова жодного разу не було, коли відбувалися переговори з американцями в Кремлі.

Тож це також пояснює висловлювання Рубіо. Так, він об'єктивно оцінює ситуацію, і, на відміну від Трампа, не каже, що війна ось-ось закінчиться. Ні, він у цьому сенсі дуже прагматичний і дуже реалістичний. І я вважаю, що він якраз дає об'єктивну оцінку стану і війни, і переговорного процесу.

Але це не означає, що переговори загалом втратили сенс. Я думаю, що певні шанси залишаються, але немає впевненості в результативності переговорів. Що зараз можливо? Максимум, що можливо найближчим часом, — це відновлення переговорів у тристоронньому форматі. Це максимум. І то якщо Росія на це погодиться, тому що це вже питання тактики і питання того, як вони зараз ставляться й чи готові йти на переговори саме з американською стороною.

Готові росіяни домовлятися чи ні — тут важко сказати. Поки що вони демонструють публічно жорстку непоступливість, жорсткі ультиматуми та вимогу односторонніх поступок з боку України. Якщо ця позиція буде й надалі, тоді все — той глухий кут, той стратегічний тупик, про який сказав Рубіо, підтвердиться.

У той же час є певний шанс (шанс не дуже великий, але все ж таки він є), що раптом у Кремлі захочуть зробити жест доброї волі для Трампа перед виборами до Конгресу США. Але щоб це відбулося, потрібно домовитися в найближчі максимум три тижні, ну два тижні. Тому що трьох тижнів може й не вистачити. Для Трампа важлива не просто домовленість про якесь перемир'я (повного перемир'я не буде, це абсолютно очевидно; максимум, що можливо, — це енергетичне перемир'я і перемир'я на морі, це єдине, про що можуть зараз домовлятися), для Трампа важливо не просто підписання якоїсь угоди, а важливо зниження ціни на дизель.

І от це головне, що буде цікавити американців. Якщо вдасться домовитися в найближчі два тижні, не пізніше 20 жовтня, я б так сказав, тоді це може вплинути на ціни на дизель у США і, відповідно, хоча б частково, але позитивно вплинути на шанси республіканців на виборах до Конгресу США. Якщо зустріч буде, як і Зеленський сказав, десь наприкінці жовтня, тоді який сенс уже домовлятися?

— Вибори до Конгресу відбудуться 3 листопада.

— Так, так що такий таймінг, такий графік переговорів має зараз визначальне значення, тому що єдиний стимул для росіян домовлятися — це Трамп. Готовність піти назустріч Трампу.

Це, до речі, пов'язано не лише з тим, щоб зробити жест доброї волі Трампу, а є (як і Зеленський про це сказав, є інформація в американських ЗМІ) варіанти бізнесових компромісів. Росія може відновити експорт газу до Європи за посередництва США або домовленості по активах «Лукойлу». В принципі, це теж може спрацювати, але в обмін — припинення вогню з боку Росії.

Знов-таки, ми не знаємо, чи погодиться на це Росія. Я думаю, що просто «пряників» для Росії, пропозицій бізнесових угод — цього буде замало. Росія може вимагати не тільки отримання оцих бізнесових бонусів для себе, а буде вимагати поступок з боку України. Не просто для припинення війни, а навіть на секторальне припинення вогню вони будуть вимагати поступок, причому односторонніх поступок з боку України.

І от це те, що може створити проблеми в процесі переговорів. Так що певні шанси є, але, на жаль, шанси не такі великі. У будь-якому випадку, ще спробу, вже третю за останні місяці, треба зробити. Поки є хоча б маленький шанс на переговори, треба ці шанси використовувати.