На тлі триваючих дискусій довкола мобілізаційних процесів в Україні народний депутат Роман Костенко зазначив, що ситуація для Росії на фронті не є патовою. За його словами, проведення так званої «бусифікації» вичерпує український людський ресурс, який втрачає мотивацію, тоді як РФ залучає військовослужбовців переважно за рахунок високих грошових виплат. Крім того, нардеп наголосив, що противник продовжує зберігати суттєву перевагу у засобах ураження, зокрема в крилатих та балістичних ракетах.
Інтернет-видання From-UA.org попросило прокоментувати цю інформацію народного депутата України від партії «Слуга народу» Георгія Мазурашу та запитало його думку щодо того, чи дійсно Україна виснажує власні ресурси, поки росіяни навіть не починали аналогічних процесів.
— Мені складно зорієнтуватися, що там відбувається в Росії, бо я не стежу за їхнім інформаційним полем.
Але ми всі чудово бачимо, як у рідній Україні шкідники потужно бʼють по обороноздатності та країні в цілому ганебною «бусифікацією» та її зрозумілими наслідками (схематоз на мільйони в твердій валюті щодня, втечі українців за кордон, масове СЗЧ тощо).
Чи ті, які реально впливають на ці процеси, бездумно шкодять Україні, чи свідомо — це вже супутнє питання. Виконавці, припускаю, переважно роблять це бездумно або через критично низький інтелектуальний рівень.
— На початку війни ми сміялися з росіян, що їх хапають, не випускають з країни і змушують воювати, що вони не вільні. Тепер все те саме відбувається у нас. Як ви вважаєте, чи розуміють люди, що опинилися в такій самій, а то й гіршій ситуації?
— Взагалі-то сміятися з рабовласницьких підходів росіян ми могли хіба частково і буквально декілька тижнів після початку широкомасштабної агресії проти України (поки у нас ще були черги добровольців біля військкоматів). А далі вже більше, на жаль, вони могли, напевно, сміятися з нас — із закритими кордонами, ганяннями з повістками «всюди і за всіма» і початком зростання наймасштабнішого схематозу (ВЛК, ТЦК, втечі за кордон тощо).
Я підтримую підхід, що противника не варто недооцінювати, а зі свого боку слід демонструвати максимально можливу зібраність і оптимізацію задля підвищення успішності.
— Чому росіяни йдуть на війну за гроші, а українці не хочуть? Справа в різниці сум?
— Не хочу витрачати час на росіянців, аналізом їхніх дій нехай займаються «спеціально навчені». Але через активне спілкування з нашими з Президентом виборцями я добре відчуваю, чому у нас вже мало хто хоче долучатися до Сил оборони.
Тому що для українців критично неприйнятно, коли держава чи система демонструє ставлення до громадян як до рабів.
Я знаю навіть конкретних людей, які і тепер готові долучитися до війська, але на адекватних умовах, а не на умовах рабів: на контракт від 6 місяців, на позицію, на яку вони добровільно погоджуються, з умовою, що зміна позиції можлива лише за взаємної згоди (інакше — право того ж дня звільнитися). І, звісно, з нормальним забезпеченням та соціальним пакетом для них і рідних. У нас же система бачить українців рабами. А це шлях у нікуди.
— Як тоді справедливо вирішити питання мобілізації в Україні?
— Відмовитись повністю від примусу, дозволити українцям діяти за принципом, який неодноразово озвучував Президент («або воюй, або працюй»), і ставитись до залучення до Сил оборони так, як ставляться успішні роботодавці — з позиції мотивації та гідного ставлення до людей.
— Як саме має відбуватися мобілізація, щоб вона не порушувала права людини?
— Лише формування Сил оборони виключно на добровільно-мотиваційних засадах дозволить досягти максимально можливої спроможності чинити опір агресорам.
Все інше — імітація намагань зміцнити обороноздатність, з прогнозованими комплексними негативними наслідками та суттєвим зменшенням перспектив на майбутнє для України.
— Які закони потрібно прийняти для завершення «бусифікації» і чи можливо це зробити?
— Законопроєктів, які дозволили б перейти від рабовласницьких підходів до «мобілізації здорового глузду», вистачає і серед зареєстрованих.
Але не проблема і нові ініціювати. Була б політична воля… Чи реально це?
Якщо за анекдотом, то це може статися у двох випадках. Перший, реалістичний: оточення дивом допустить до Президента не відірваних від народу нардепів та інших людей, які можуть відкрити очі на реалії Володимиру Олександровичу. Другий, фантастичний: парламент сам набуде субʼєктності з впевненими 226+ голосами на позиції здорового глузду.
Як раніше повідомляв From-UA, 32-річний киянин організовував незаконний виїзд чоловіків за кордон під виглядом фіктивного відрядження до Європи за 7 500 доларів.