4 листопада НАБУ і САП провели обшуки у посадовців СБУ та Національної поліції в межах операції «Карфаген». За словами керівника підрозділу детективів НАБУ Олександра Абакумова, під час обшуку у першого заступника начальника Департаменту захисту національної державності СБУ генерала Сергія Дуки той погрожував детективам пістолетом і розбивав техніку молотком, а детективи зафіксували передачу йому криптогаманців приблизно на три мільйони доларів. Дуку затримали, також стало відомо про обшуки у начальника Головного управління внутрішньої безпеки СБУ Антона Кравчука. 5 листопада НАБУ і САП повідомили про підозру п'ятьом учасникам злочинної організації, серед яких посадовці СБУ та Нацполіції. Фігурантів розслідування вже звільнили з СБУ. Сама операція «Карфаген» почалася ще у вересні зі схеми в Офісі генпрокурора, що призвело до відставки генпрокурора Руслана Кравченка, який згодом виїхав за кордон.
Інтернет-видання From-UA.org попросило прокоментувати цю ситуацію українського політолога, директора Українського інституту політики Руслана Бортніка та відповісти, що насправді відбувається у протистоянні СБУ і НАБУ та чи буде Президент втручатися в цей конфлікт.
— Давайте почнемо з кінця. Мені здається, що Президент, уже обпікшись на знаменитих парламентських змінах, які мали підпорядкувати НАБУ і САП Генеральному прокурору минулого року (пам'ятаєте відповідне голосування), зрозумів, наскільки це токсична тема з точки зору як публічних протестів, так і реакції західної спільноти. Тому більше публічно в ці протистояння він втручатися не буде.
Водночас я думаю, що симпатії президентської вертикалі, звісно, на боці наших класичних силових структур: Національної поліції та Генеральної прокуратури, оскільки ці структури і є частиною сьогоднішньої президентської вертикалі. Але публічно Президент втручатися не буде й намагатиметься максимально дистанціюватися від цього конфлікту та протистояння. Хоча я думаю, що частина цієї президентської вертикалі робитиме все для того, щоб розслідування НАБУ і САП виявилися невдалими та ні до чого не призвели.
Тим паче ми бачимо, що попередні розслідування НАБУ і САП поступово осипаються: знято браслет з Галущенка, знято браслет з Єрмака, минув рік від початку справи Мідас — і немає вироку щодо жодної особи. Незважаючи на те, що все розслідування та судовий розгляд відбуваються в рамках антикорупційної системи (тобто розглядаються Вищим антикорупційним судом), перспективи цих справ виглядають туманними.
Що відбувається зараз? Ми, звісно, деталей не знаємо, і я їх не знаю. Якби навіть знав, то таємницю слідства не розкривав би. Але це виглядає як дуже потужний удар НАБУ і САП по ключових силових структурах президентської вертикалі. Передусім по Службі безпеки України, причому не тільки по її нинішньому керівництву, а й по минулому. Так само по Національній поліції — по їхніх ключових структурах, які займаються стратегічними розслідуваннями, і по тих людях, які безпосередньо реалізовують функції силового впливу на суспільно-політичні та економічні процеси в суспільстві. Також ми бачимо, що задіяна Генеральна прокуратура, судова система, і знову постає історія стосовно банківської системи та всього решти.
Це тяжкий дискредитаційний удар на фоні того, що на столі лежить так званий план «Качки-Кос» — вимога західних партнерів фактично провести повну люстрацію керівництва силових структур України та призначити нове керівництво силових структур за зразком НАБУ і САП: через міжнародний конкурс та за участі іноземних експертів, які й матимуть вирішальний голос.
Окрім корупційних звинувачень, які звучать і коментувати які я не беруся (на мій погляд, ці звинувачення мають підстави розслідуватися сьогодні, хоча мені дивно, що це викидається в інформаційне середовище до рішення суду та вжиття конкретних заходів), майже всіх фігурантів цих звинувачень з боку НАБУ і САП об'єднує одне — те, що вони були вістрям спису президентської вертикалі, яка свого часу атакувала НАБУ і САП. Від Єрмака і Галущенка до Стефанішиної, Акімова та всіх решти. Усі ці люди в тій чи іншій мірі брали участь в атаці на НАБУ і САП річної давнини, коли керівництво НАБУ і САП ледь не було зміщено, що майже призвело до підпорядкування цих структур Генеральному прокурору, який вже став втікачем.