Ізмаїльський район знову опинився в епіцентрі скандалу, ставши гучним маркером того, як на півдні Одеської області давно переплелися силові структури, політика і кримінал. Почалося все з інциденту, що розлетівся соцмережами: фермер із села Кислиці Ізмаїльського району, зупинений представниками територіального центру комплектування, на прохання вийти з машини й показати документи, раптом витягнув автомат і поїхав геть, а затримати його вдалося значно пізніше. На перший погляд - просто черговий нервовий зрив під час війни. Але варто було зануритися глибше, щоб зрозуміти: перед нами лише вершина айсберга, під яким схована вибудувана роками система напівлегального бізнесу, корупції та тиску на аграріїв.
Головним вузлом у цій павутині називають нинішнього прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури Олександра Сару. Будучи в недалекому минулому головою Ізмаїльської окружної прокуратури, він, за численними свідченнями місцевих жителів, інсайдорської інформації, журналістських розслідувань у медіа, зумів сформувати навколо себе стійке коло довіри і підлеглих "по вертикалі". Сам фермер-стрілок, який розмахував автоматом перед ТЦК, за інформацією місцевих телеграм-каналів, - друг і бізнес-партнер прокурора Сари. Джерела стверджують, що їх об'єднує не лише дружба, а й так званий "конопляний проєкт": плантації марихуани в придунайських плавнях, звідки товар нібито йде далі "під дахом" прокурорських.
До справ додають ще кілька кримінальних схем: оборудки із землею, "віджимання" врожаю під виглядом арешту, контроль за елеваторами, де в сезон "раптово" комісують сотні тонн зерна, а найсміливіших фермерів примушують ділитися часткою бізнесу - інакше техніка зникне, а врожай "перепишуть" на фірму одноденку.
Не видається випадковістю і те, що у 2025 році в місця не настільки віддалені, було відправлено: ізмаїльського, вже експрокурора Мараховського, та ексдепутата Одеської облради Бойченка. І незважаючи на те, що історія тривала з 2017 року, закон і справедливість восторжествувала, і отримали любителі залякувати аграріїв і вимагати у них мзду в особливо великих розмірах по 8 і 10 років відповідно. Прокурор Мараховський, на той момент, був першим заступником Сари.
А вже з 2018-го історія повторилася: новоспечений "перший заступник" Сари, прокурор Вітюк фігурував у справі про рейдерське захоплення аграрної техніки. Кадри у Сари взаємозамінюються, а схеми залишаються ті самі. Відпрацьовано у "прокурорських" все за методичкою: приїзд силовиків, опис майна, арешт, склад під вартою, а коли пил вщухає, техніка "чудом" опиняється в інших руках або "ламається", врожай вивозять нібито "на потреби слідства", а господар залишається ні з чим.
Мешканці Ізмаїльського району стверджують, що Сара і зараз має вплив на новопризначеного Ізмаїльського окружного прокурора і начальника Ізмаїльської поліції. Всю цю піраміду, за словами фермерів, захищає тотальне замовчування та ігнорування. На місцевому рівні поліція демонструє дивовижну безпорадність: жодна з гучних заяв, чи то про конопляні плантації, чи то про зниклі комбайни, не доходить до суду. В Одеській обласній прокуратурі - тиша; тамтешнє керівництво начебто не помічає криків з півдня області. А в Одеській обладміністрації взагалі уникають коментарів. Губернатор вважає за потрібне реагувати на ситуацію. Причини? Можливо, банальне небажання, а можливо, причина в "родоводі" губернатора - зірки зійшлися так, що чинний губернатор сам виходець із прокуратури, і конфлікт інтересів наче навис загальною мовчазною хмарою.
Унаслідок цього утворилося замкнене коло безкарності. Фермери скаржаться до Києва, проте київські департаменти перекидають заяви назад в область, з області вони прямо вирушають до Ізмаїла, і там вони лягають у шухляді, чекаючи на парад планет, чергову знаменну дату за календарем Маая або друге пришестя Христа. Раніше, вочевидь, Закон і Порядок в Україні працювати не почне.
Війна лютує на фронті, а в тилу, під дахом прокурорських кабінетів, триває своя, тиха окупація - бізнесів, техніки, врожаю, землі. І жодної безкарності.