У Токійському університеті японські вчені виростили перший цілісний шматок курки вагою 11 грамів у лабораторних умовах. Про це йдеться у статті, опублікованій у журналі Trends in Biotechnology, передає Cosmos.
У проєкті використовувався "біореактор на основі порожнистих волокон", який дозволяє вирощувати понад 10 грамів м'язової тканини у вигляді єдиного шматка. М'язові клітини розміщували в гелевому розчині, а кисень і поживні речовини надходили через тонкі волокна, що імітують кровоносні судини.
Вирощене м’ясо має довжину 2 см і ширину 1 см та, за словами вчених, текстурою нагадує справжнє куряче філе.
"Ми використовуємо напівпроникні порожнисті волокна, які давно застосовуються у фільтрах для води та апаратах для діалізу. Тепер ці технології допомагають створювати штучні тканини і можуть у майбутньому дати змогу вирощувати навіть цілі органи", — пояснив професор Сьодзі Такеучі, старший автор роботи.
Біореактор містить понад 1000 порожнистих волокон діаметром приблизно 0,3 мм, через які подається живильне середовище, сприяючи утворенню щільної і правильно орієнтованої м'язової тканини.
Проте викликів ще чимало: необхідно вдосконалити подачу кисню у великі тканини, автоматизувати видалення волокон і перейти на матеріали, безпечні для харчової продукції. Серед можливих рішень — використання штучних переносників кисню та їстівних або перероблюваних волокон.
Технологія має перспективи не лише у виробництві їжі, а й у регенеративній медицині та м’якій робототехніці.
Хоча до появи лабораторної курятини у супермаркетах ще далеко, культивовані продукти вже роблять перші кроки у світі. Так, в Австралії компанія Vow Group подала заявку на реєстрацію культивованого м’яса перепілки, і нещодавно продукт отримав схвалення місцевих регуляторів.
Лабораторно вирощене м'ясо вважається одним із найперспективніших напрямків заміни традиційного тваринництва ще з 2013 року, коли було створено першу штучну котлету. Проте через високу вартість такі продукти досі залишаються екзотикою.
Учені Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі заявили про прорив у вивченні методів лікування інсульту: з'явився перший препарат, що може забезпечити комплексну реабілітацію пацієнта без необхідності в складній довгостроковій фізіотерапії.