Президент США Дональд Трамп почав змінювати тональність своїх заяв на адресу Володимира Путіна - і це результат кількох місяців дипломатичного тиску з боку Великої Британії та Франції. Про це пише видання Politico з посиланням на джерела серед європейських чиновників.
Прем'єр Британії Кір Стармер і президент Франції Еммануель Макрон переконували Трампа не тиснути на Володимира Зеленського, а зосередитися на справжньому джерелі проблеми - на Кремлі. Головний аргумент звучав прямо: "Путін робить із тебе дурня".
Таке послання, як з'ясувалося, виявилося для Трампа вельми болючим. Європейські дипломати підкреслюють, що американський лідер чутливий до тем особистої неповаги і особливо гостро реагує на людські жертви - саме через ці точки і вдалося на нього вплинути. Особливо важливим виявився момент, коли Трамп, за словами британського дипломата, "переосмислив ситуацію" під час нещодавнього візиту до Риму.
Координували зусилля британські урядовці - радник із нацбезпеки Джонатан Пауелл і міністр оборони Джон Гілі - у тісній зв'язці з послом США в Лондоні Марком Бернеттом. А глава МЗС Британії Девід Леммі зізнався, що тільки за 2025 рік провів 13 розмов із держсекретарем США Марко Рубіо. Сам Стармер також регулярно контактував із Трампом.
У Парижі таку тактику теж назвали стратегічною: "Макрон постійно повторював Трампу, що Путіну не можна довіряти", - розповів один із французьких чиновників. І судячи з перших ознак, стратегія спрацювала. У Лондоні та Парижі не приховують: коли Трамп почав публічно критикувати Путіна, це стало маленькою перемогою європейської дипломатії.
Однак у тих самих колах визнають: ніхто не знає, наскільки стійкою виявиться нова позиція Трампа. Стівен Пайфер, аналітик Brookings Institution і колишній посол США в Україні, вважає, що у Трампа "завжди була сліпа зона щодо Путіна". Але останні висловлювання Трампа показують: він нарешті почав розуміти, що став розмінною фігурою у великій грі Кремля.
Нагадаємо, Трампу представили варіанти нового економічного тиску на Росію. Поки рішення не ухвалено, але в команді президента всерйоз розглядають можливість використовувати економіку як важіль для примусу Кремля до переговорів.