Народний депутат Ярослав Железняк запустив YouTube-проєкт із гучними "розслідуваннями", однак відео залишаються майже непоміченими. Причини провалу - сумнівний контент, непрозоре фінансування та політичні мотиви.
Два місяці тому народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк заснував свій YouTube-проєкт, і тепер публікує по 5 відео на добу різноманітних "розслідувань" і "викриттів". Але відео політика, здебільшого, не користуються популярністю, і не можуть похвалитися мільйонними чи навіть багатотисячними переглядами.
Свої відео політик переважно присвячує дискредитації то одних, то інших і супроводжує "жовтими" заголовками, за всіма правилами YouTubівського жанру, як-от "Корупції зелене світло" або "78 млрд грн виведуть за кордон".
Низька популярність нового відео-продукту Залізняка пояснюється такими основними факторами:
- свої заяви у відео депутат не підтверджує ні фактами, ні документами
- поширює інформацію з посиланням на непрохані анонімні джерела
- явно переслідує певні комерційні цілі (як у темах з енергетичних питань), або політичні завдання (як у темі про угоду зі США щодо надр).
Водночас бюджетування такого YouTube-проєкту, який реалізує зараз депутат Железняк, задоволення - не з дешевих. Щонайменше, за розцінками ринку на зйомку, монтаж, продюсування своїх роликів він може витрачати від 5000 до 10000 доларів на місяць. У той час, як його офіційна заробітна плата у ВР становить всього-на-всього в середньому 43 250 грн на місяць (тобто 1000 доларів).
Як раніше повідомляв Парламент, старт YouTubівського проєкту Ярослава Железняка пов'язують із нульовими шансами політика продовжити політичну кар'єру після наступних парламентських виборів.
Нагадаємо, свою трудову кар'єру Железняк розпочав помічником проросійського депутата від Партії регіонів, а потім працював у московському GR-агентстві.
За час депутатства на системній основі лобіював інтереси операторів державних лотерей. Зокрема, у червні 2024 року Железняк спільно з Данилом Гетманцевим подали законопроєкт №10101, який передбачав створення привілейованих умов для операторів державних лотерей. Пропонувалося значно знизити вартість ліцензій для цих операторів порівняно з іншими учасниками ігрового ринку. Це викликало критику з боку експертів, які вбачали в цьому сприяння окремим приватним компаніям, що діють під брендом "державних лотерей".
Другий пул комерційних інтересів Железняка лежить в аграрній сфері. Саме тому депутат активно лобіює забаганки окремих аграрних олігархів. Так, Железняк активно просував законодавчі ініціативи, вигідні великим аграрним холдингам. Зокрема, він співпрацював з асоціацією "Український клуб аграрного бізнесу" (УКАБ), що об'єднує найбільші агрохолдинги України. Його діяльність у цьому напрямку розцінюється як сприяння інтересам аграрних олігархів.
Лобіювання інтересів керівництва "Турбоатому" - також один із комерційних проєктів Железняка. У 2023 році разом із депутаткою Людмилою Буймістер він був звинувачений у підтримці генерального директора АТ "Турбоатом" Віктора Суботіна.
Серед іншого, Железняка також підозрювали в лобіюванні пільг для офшорних компаній, що могло бути пов'язано з бізнес-інтересами його тестя, який має значну офшорну складову в діяльності. Це викликало занепокоєння можливим конфліктом інтересів з боку депутата.
І наостанок. Уже на початку поточного року Железняк обіцяв повернення в Україну реклами азартних ігор. Спільно з Гетманцевим вони ініціювали та продовжили законопроєкт, який дозволив повернення реклами азартних ігор в українських медіа.