Росія та Іран голосно заявляють про "стратегічне партнерство", але на ділі їхні стосунки пронизані недовірою і прихованою ворожнечею. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Службу зовнішньої розвідки України.
Там зазначають, що Москва і Тегеран дедалі частіше діють не як союзники, а як потенційні противники. Це виражається у взаємному шпигунстві та гострих протиріччях у геополітичних інтересах.
Наприклад, під час війни Ізраїлю та Ірану влітку 2025 року член Ради з визначення політичної доцільності Ірану Сейєд Мохаммад Садр відкрито звинуватив Росію в тому, що та передала Ізраїлю дані про розташування іранських систем ППО. За його словами, Москва фактично допомагала Тель-Авіву, обмежившись формальним засудженням ударів.
При цьому після 2022 року Росія стала найбільшим іноземним інвестором в Ірані. У 2023 році вкладення досягли $2,7 млрд, а в нафтогазову сферу Кремль пообіцяв ще $8 млрд. Москва будує АЕС у Бушері, ТЕС "Сірік" у Хормозгані, бере участь у проєкті залізниці "Решт - Астара" і газопроводі через Азербайджан.
Але, як підкреслюють у розвідці, всі ці амбітні плани висять на волосині. Історична недовіра і сучасні протиріччя роблять "союз" Москви і Тегерана ілюзією. Росія поступово втрачає Іран - а разом з ним і вплив на Близькому Сході.
Нагадаємо, глава МЗС Ірану Аббас Аракчі на тлі бомбардування ядерних об'єктів ВПС США домовився про "серйозні" консультації з Путіним. Однак нічого, крім слів підтримки, схоже, не почув.
По суті зрада Ірану Путіним розвалює "вісь зла".