Наприкінці липня зенітники 118-ї окремої механізованої бригади знищили «Орлан», який під крилом ніс одразу два FPV-дрони — так звану «дрон-матку». Тепер, як розповів фахівець з військових радіотехнологій Сергій «Флеш» Бескрестнов, окупанти почали переобладнувати й інший ударний БПЛА — «Молнію» — щоб вона теж могла перевозити FPV-завантажені боєприпаси, розміщені на спеціальній станції.
До того ж у новій версії «Молнії» посилили акумулятори, що збільшує радіус її польоту.
За словами «Флеша», підходи українських і російських конструкторів та операторів дронів сильно відрізняються. Україна, як правило, розробляє десятки різних типів апаратів під різні завдання — розвідка, удар, доставка, радіоелектронна боротьба. Росія ж зосередилася на двох базових рішеннях: важкий deep-strike «Шахед» і масова, дешева платформа «Молнія», яку систематично модифікують і підзаправляють новими ідеями застосування. «І з тим, і з іншим вони проводять експерименти щодо призначення, управління та застосування», — зазначає експерт.
Поява модифікованих «Молній», здатних нести FPV, означає, що противник намагається поєднати дальність і масованість з гнучкістю точкових ударів — «матка» дає можливість доставити до цілі невеликий рій «шахід-дронів», а «Молнія» тепер може виконувати схожу функцію, але з більшою дальністю і меншою ціною одного вильоту. Для захисників це означає: лінія оборони повинна враховувати не тільки поодинокі удари, але і комбіновані атаки, де великий дрон доставляє дрібні, маневрені бойові одиниці ближче до цілей.
Практично це ускладнює завдання ППО і РЕБ. Потрібна більш точна мережева координація, швидкий обмін цілевказівками, протипульсна боротьба і робота протидронових мереж, візуальних і радіолокаційних датчиків. Як зазначає «Флеш», контрзаходи повинні розвиватися швидше, ніж змінюються конфігурації ворожих систем — інакше масові дешеві «крила» і гібридні «матки» будуть продовжувати чинити серйозний тиск на логістику і техніку на передовій.