Росія почала застосовувати керовані авіабомби з реактивною тягою — і це стало серйозним сигналом для оборони України. Про це в коментарі УНІАН заявив авіаційний експерт і заступник директора виробника РЕБ Анатолій Храпчинський, який пояснив, чому новий інструмент небезпечний і як з ним боротися.
За словами Храпчинського, ворог довго працював над модернізацією універсальних модулів планування і корекції (УМПК), щоб збільшити радіус дії керованих авіабомб. «Якщо говорити про бомбу "Гром-1Е", це більш технологічне рішення з реактивною тягою. Росіяни не змогли зараз так активно його випускати. Але при цьому вони змогли налагодити виробництво модульних УМПК для звичайних класичних авіабомб, яких з часів Радянського Союзу у них залишилося дуже багато, і додатково обладнали їх китайським реактивним двигуном, тобто збільшили радіус дії», — пояснив експерт. Ці слова важливо навести дослівно: вони пояснюють технічну ниточку від радянських вільнопадаючих боєприпасів до сьогоднішніх реактивних КАБів.
Храпчинський зазначає, що зафіксовані випадки — поки що випробування технології. Але вже видно: при мінімальній собівартості та доступності китайських реактивних двигунів противник зможе масштабувати виробництво таких «посилених» бомб і закидати ними території України. «Ми бачимо, що це ефективно для ворога, воно долітає на велику відстань. Можливо, з похибкою щодо удару по цілі, але в будь-якому випадку це інструмент терору, який ворог може використовувати у великій кількості. Тому що вільнопадаючих бомб у нього достатньо, китайський реактивний двигун не є забороненим елементом для закупівлі, адже ці двигуни використовуються для авіамоделювання. І додатково модуль УМПК активно виробляється в тому ж підмосковному Корольові», — також підкреслив експерт, і цю цитату теж залишаємо без змін, тому що вона відображає оцінку вразливості.
Що з цим робити? На думку Храпчинського, є часткові засоби протидії — РЕБ, дрони-перехоплювачі, точковий вогонь по самих боєприпасах. Але всі ці заходи точкові і не вирішують проблему повністю: щоб перехопити КАБ дроном, потрібно точно знати траєкторію і вихідну позицію, а це не завжди можливо. «Ми можемо протидіяти. Але треба шукати дієві інструменти, які не вичерпуватимуть наші можливості. Умовно кажучи, треба перехоплювати літаки, а не КАБи. Є рішення щодо застосування, наприклад, дронів-перехоплювачів. Але все одно це точкове рішення, яке не вирішить проблему повністю. Тому що для того, щоб перехопити дроном, треба знати, звідки летить, на якій висоті, точні координати цілі», — сказав він.
Тому експерт наполягає на головному: нарощувати авіаційні можливості, щоб «перехоплювати російські літаки або знищувати їх на аеродромах базування», які входять в зону до 300 км навколо кордонів України. Храпчинський наводить розрахункову карту аеродромів і каже, що таких опорних пунктів у росіян близько дев'яти оперативних баз, звідки літають ударні літаки. Ліквідація таких аеродромів або обмеження їх роботи значно знизить потік КАБів.
Він також нагадав про досвід використання РЕБ проти КАБів: ці системи можуть збивати прицілювання і відводити бомбу вбік, але не гарантують, що вона не вибухне десь поруч. «Тому треба шукати рішення щодо зменшення можливості застосування, що можливо при знищенні літаків і аеродромів. А для цього нам в першу чергу потрібні дрони мідл-страйк і засоби ураження на зразок ракет «Атакамс», які б дуже якісно працювали по цих цілях», — підсумував Храпчинський, і ця позиція онкологічно важлива для розуміння стратегічних пріоритетів.
Цікавим є і його порівняння з «Томагавками»: на думку експерта, «Атакамси» дали б більший ефект проти аеродромів і баз, ніж «Томагавки», тому що останні — стратегічна зброя і вирішують інші завдання. «"Томагавк" — це стратегічна зброя, умовно кажучи, яка позбавить можливості випускати модулі УМПК в підмосковному Королеві. Але все одно у Росії залишається інструмент (для запуску бомб), тобто літаки в прикордонних аеродромах. І плюс модулі УМПК можуть випускатися на будь-якому виробництві РФ, де є 3D-ЧПУ верстат, не потрібно якесь високотехнологічне обладнання», — зазначив він.
Висновки прості і тривожні: нова хвиля дешевих, легко масштабованих КАБів з китайськими реактивними двигунами робить авіацію і портову інфраструктуру більш вразливими. Відповідь України — поєднання локальних засобів протидії (РЕБ, перехоплювачі, ППО для захисту ключових об'єктів) і стратегічного нарощування ударних можливостей по аеродромах і вузлах базування противника. Поки що це тести з боку РФ, але вже сьогодні треба шукати і впроваджувати комплексні рішення, щоб не допустити масового застосування цієї дешевої форми терору.
Ключові слова: керовані авіабомби, КАБ, УМПК, реактивна тяга, китайський двигун, РЕБ, дрони-перехоплювачі, аеродроми, Храпчинський, Атакамс, Томагавк, авіація, оборона, Україна.