Німецький військовий у відставці Клаус Віттманн в інтерв'ю "Укрінформу"озвучив жорсткий, але зрозумілий сценарій: якщо США під керівництвом Дональда Трампа оберуть роль посередника, це автоматично зменшить шанси на поставки далекобійних американських ракет в Україну. Віттманн пояснює логіку тактики Трампа просто — йому вигідно домовлятися з Росією і відновлювати економічні зв'язки, а це несумісно з активною військовою підтримкою Києва.
«Він відійде в сторону і захоче замість цього грати роль нейтрального посередника, а не прихильника України. І він бачить війну проти України скоріше як дратівливу перешкоду, тому що насправді хоче знову мати нормальні відносини з Росією, перш за все економічно вигідні. Тому загроза для Росії, яка містилася в згадці про Tomahawk, була нейтралізована дзвінком Путіна ще до розмови з Зеленським. Це дуже прикро, але Україні, мабуть, не варто очікувати Tomahawk найближчим часом», — сказав Віттманн.
При цьому генерал підкреслює, що питання про інші далекобійні засоби, наприклад ракети Taurus, зовсім не знято з порядку денного. Він наполягає: Україні потрібні можливості для ударів вглиб, щоб перекривати російську логістику, вражати командні центри, аеродроми, стартові майданчики та об'єкти військової і промислової інфраструктури, а також вражати нафтовидобуток, через який Росія підтримує свою військову машину. За його словами, навіть сам намір навчати українських військовослужбовців поводженню з такими системами став би сильним сигналом, і реакція Москви показує, наскільки вона боїться подібних загроз.
«Вже сам намір почати навчання українських солдатів, як керувати ракетами Taurus, став би сигналом. А як сильно Росія боїться цієї зброї, видно з її реакції на згадку про Tomahawk», — зазначив Віттманн.
Експерт також зазначив реалістичний політичний розклад: Берлін і Вашингтон, ймовірно, не узгоджують кроки один з одним щодо далекобійних поставок, і тому рішення США могло б значно вплинути на позицію Німеччини. Якщо Вашингтон відкриє двері — багато союзників підуть за ним; якщо ж США збережуть нейтральну риторику, Європа буде змушена зважувати політичні та дипломатичні ризики і приймати менш рішучі рішення.
Коротко кажучи, в найближчій політичній реальності, яку описує Віттманн, Україна залишається в позиції очікування: доля далекобійних ракет багато в чому залежить від того, яку роль обере адміністрація США — активного покровителя чи «нейтрального» переговірника.