Поки російські військові літаки знов і знов порушують повітряний простір країн НАТО і ЄС, піднімаючи градус напруги в Європі, Кремль тихо і методично розгортає інший фронт — інформаційний, пише The Washington Post.
Після початку повномасштабної війни проти України російське керівництво, здається, усвідомило: відкриті атаки на інших сусідів — занадто дорого. Тому замість танків і «зелених чоловічків» зараз у хід ідуть інші інструменти — пропаганда, робота агентурних мереж, фінансування «своїх» бізнесів і політиків, а також вплив через церкву.
Особлива увага — Казахстану.
За повідомленнями місцевих медіа, російські агенти активно працюють у північних регіонах, де живе велика частина російськомовного населення. Російські політики та пропагандисти не раз ставили під сумнів територіальну цілісність країни. А колись Путін заявив, що Казахстан «ніколи не мав власної державності». Саме подібні меседжі колись стали «обґрунтуванням» окупації Криму та війни на Донбасі.
Схожий сценарій зараз проявляється й у Вірменії.
Там правоохоронці затримали бізнесмена, якого підозрюють у спробі перевороту. Сліди ведуть до проросійських структур. До гри долучилася й частина Вірменської апостольської церкви — її раніше вже звинувачували у співпраці з російськими спецслужбами.
Аналітики проводять чітку паралель: Кремль повторює модель, яку випробував в Україні та Молдові — розпалює міжетнічні та релігійні конфлікти, просуває проросійські медіа, створює політичних «союзників» серед місцевих еліт.
Казахстан при цьому є особливо вразливим: найдовший сухопутний кордон з РФ, найбільша після України російська діаспора, а армія — слабша за українську. Кордон тягнеться тисячі кілометрів і майже не захищений.
Сьогодні Росія, звісно, загрузла у війні проти України і не готова відкривати новий фронт. Але це не заважає їй планувати майбутнє через контроль інформаційного простору, мереж впливу й економічний тиск.
США, на думку експертів, можуть стати ключовим гравцем у стабілізації регіону.
Причина проста: Казахстан має величезні запаси рідкоземельних металів — матеріалів, критичних для виробництва сучасної техніки й озброєння. До того ж вони можуть замінити поставки з Китаю. Американські інвестиції в їхню розробку та переробку могли б значно посилити незалежність Казахстану, а втручання Росії зробити надто ризикованим.
Вірменія теж опинилася в епіцентрі боротьби.
Після мирної угоди з Азербайджаном у серпні 2025 року, укладеної за посередництва президента Дональда Трампа, Москва намагається повернути втрачені позиції. Російська пропаганда активно грає на страхах, розповідаючи про «втрату суверенітету». Попри те, що прем’єр Нікол Пашинян має підтримку частини суспільства, його рейтинг падає — і цим Кремль може скористатися, щоби привести до влади зручніших політиків.
Кремль продовжує втрачати вплив на пострадянському просторі. Але в Росії добре вміють руйнувати стабільність без танків — через дезінформацію, розкол і підкуп.
Аналітики попереджають: вікно можливостей для демократичних країн не буде відкритим вічно. Поки Москва будує плацдарм, саме зараз США, ЄС та їхні партнери мають закріпитися в регіоні, щоб не дати Кремлю перезапустити імперський проект — під новим прапором.
Нагадаємо, Вірменія, яка довгий час залишалася союзницею Росії, все активніше дистанціюється від Кремля. Після замороження участі у військовому блоці ОДКБ прем'єр-міністр Нікол Пашинян допустив і вихід з Євразійського економічного союзу. За його словами, Єреван готовий піти на такий крок заради руху в бік Європи.