Нові оцінки ООН показують: за нинішньої кліматичної політики глобальне потепління досягне близько 2,8°C. Це вже практично гарантує перехід до стану «кліматичного колапсу» з усіма катастрофічними наслідками — від загибелі екосистем до масової міграції , пише Financial Times.
Генсек ООН Антоніу Гутерріш прямо заявив, що перевищення порогу в 1,5°C вже «неминуче», а вікно можливостей зберегти «життєздатне майбутнє» стрімко закривається. Йдеться про фактичне визнання провалу глобальних кліматичних зобов'язань.
Доповідь опублікована напередодні переговорів у Бразилії. Але саміт вже виглядає ослабленим: США не братимуть участі, а багато лідерів мають намір проігнорувати зустріч. Тим часом викиди парникових газів зросли на 2,3% за минулий рік — в першу чергу через вирубку лісів і збільшення спалювання палива. ЄС залишається єдиним великим регіоном, де викиди скоротилися.
Температура буде зростати, і разом з нею — екстремальна погода. Хвилі спеки стануть в п'ять-десять разів частішими і сильнішими; температура 40-50°C влітку стане нормою для тропічних і помірних широт. Смертність від спеки зросте на 200-500%, особливо у великих містах.
Опади в північних регіонах збільшаться на 10–20%, що призведе до повеней. У субтропіках посухи подовжаться на 20–50%. Урагани 4–5 категорії будуть формуватися на 20–30% частіше, при цьому кількість опадів від них збільшиться на 15–25%.
До 2100 року рівень світового океану підніметься на 0,6–1,1 м, а до 2150-го — до двох метрів. У зоні ризику опиняться 150–300 млн осіб, від дельт Нілу і Гангу до Шанхая, Маямі та Санкт-Петербурга. Однак мова йде не тільки про мільйони переселенців — глобальні щорічні збитки становитимуть 1–3% світового ВВП.
Екосистеми будуть руйнуватися. Зникнуть до 99% коралових рифів; 70% загинуть вже при потеплінні на 1,5°C. Амазонка втратить 20–40% лісів і перетвориться на савану. У тайзі та тундрі подвояться масштабні пожежі, а викиди CO₂ з ґрунту зростуть на десятки гігантських обсягів. Під загрозою зникнення опиняться 15–30% видів.
Сільське господарство опиниться в глибокій кризі. Врожайність пшениці та кукурудзи в тропіках і субтропіках впаде на 10–25%. Продовольчі кризи охоплять від 200 до 500 млн осіб, а ціни на їжу зростуть на 20–50%.
Удар по здоров'ю буде масштабним: щороку додаватиметься приблизно 250 тисяч смертей через спеку, хвороби та недоїдання. Ареал проживання комарів розшириться на сотні й тисячі кілометрів на північ, що призведе до різкого зростання випадків малярії та денге.
Економічні наслідки будуть руйнівними. Світ щорічно втрачатиме 2–5 трильйонів доларів, а бідні країни — до 10% економіки. До 300 млн людей можуть стати кліматичними біженцями, а конкуренція за воду та їжу в Африці та на Близькому Сході спровокує нові конфлікти та війни.
У доповіді підкреслюється: якщо викиди різко не скоротяться вже в найближчі роки, кліматична система Землі перейде в стан незворотних змін. На кону — здатність людства вижити.
Нагадаємо, вчені зафіксували тривожний тренд: посушливі території в різних куточках планети почали зливатися, утворюючи «мегасухі» зони, які охоплюють цілі континенти.