Лавров

В інтерв'ю російським пропагандистським ЗМІ міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров визначив пакет умов, які, за його словами, є обов'язковими для «завершення» війни, розв'язаної Москвою. Серед ключових пунктів — «денацифікація» і «демілітаризація» України. Крім того, Лавров згадав «необхідність захисту прав нацменшин в Україні», «відновлення статусу російської мови» і «припинення переслідування УПЦ [Московського патріархату]», яку він називає «канонічною».

За словами Лаврова, Росія нібито готова до переговорів, але тільки за умови врахування всіх перерахованих «принципових позицій». Він також позитивно оцінив підхід президента США Дональда Трампа, назвавши його «важливим» — мовляв, Трамп виступає за припинення конфлікту на основі «стійких домовленостей», на відміну від адміністрації Джо Байдена.

Керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко у відповідь зазначив, що справжня мета Кремля залишається колишньою: знищення України як держави, захоплення територій і масове виселення українців. Він назвав слова про миротворчість і «правозахист» лише інструментами маскування агресивних планів Москви.

«Мілітаризація України — це неминучий наслідок російської агресії і головна гарантія існування держави Україна в майбутньому поряд з іншими гарантіями. Якщо немає зміни риторики Кремля, значить поки Росія і режим досі не несуть критичних втрат, і тиск потрібно посилювати», — підкреслив Коваленко.

Керівник ЦПД заявив, що відповідні заходи повинні включати удари по нафтопереробній галузі та енергетиці РФ, нарощування інтенсивності ударів завдяки західному озброєнню, посилення санкцій і відсутність економічної підтримки з боку Китаю. «Росія повинна стати територією війни, інакше вона перенесе війну на територію країн НАТО. Неможливо локалізувати загрозу, якою є нинішній сировинний придаток Росія, не знищивши здатність до фінансування війни», — резюмував він.

Таким чином, публічні заяви Лаврова про «умови миру» і контрпропозиції українських експертів лише підтверджують: у дипломатії відбувається спроба переформатувати вимоги Москви у зручну для неї повістку, тоді як українська сторона та її аналітики вимагають реального ослаблення військової та економічної машини РФ як передумови будь-якого сталого миру.

Нагадаємо, плани Путіна щодо України виявилися набагато ширшими, ніж просто Донбас. Ще в 2008–2009 роках Кремль затвердив стратегію анексії всієї так званої Новоросії — від Харкова до Одеси. Головною метою при цьому була саме Одеса, яку Путін вважає ключовою територією.