Четвертий рік повномасштабного вторгнення в Україну вдарив по самій основі російської державної машини. Як пишуть «Важные истории» з посиланням на джерела, близькі до Кремля та силових структур, у Росії фактично зруйнувалися звичні механізми управління. Те, що раніше виглядало як жорстко контрольована вертикаль, тепер перетворюється на мозаїку автономних груп, які працюють кожна сама по собі й у конфлікті одна з одною.
За словами співрозмовників, ресурси в країні стрімко зменшуються — і саме це запускає масштабну внутрішню боротьбу. Тепер не працює ні лояльність, ні зв’язки: у грі більше немає старих неформальних домовленостей чи правил, які десятиліттями утримували еліту в керованих межах. Система, вибудувана Кремлем за 20 років, просто розповзається.
Окремо джерела говорять про те, що силові відомства перестали узгоджувати свої рішення з урядом і внутрішньополітичним блоком адміністрації Путіна. Вони діють автономно, спираючись виключно на власні інтереси й власну логіку. У ФСБ прямо визнають: репресивний апарат розвернувся всередину. За словами одного діючого співробітника, вся техніка та ресурси зараз працюють на прослуховування уряду, регіональних адміністрацій та інших державних структур.
Ще один важливий сигнал — повна втрачена контрольованість інструмента «іноагента». Те, що роками централізовано посвячувала Адміністрація президента для тиску на опозицію, тепер перетворилося на хаотичний штамп: під нього масово потрапляють великі бізнесмени та навіть провладні спікери. Жодної координації з Кремлем — кожне силове відомство діє на власний розсуд.
У центрі цієї прихованої боротьби опинився перший заступник голови АП Сергій Кірієнко, який з 2016 року відповідає за внутрішню політику. За даними джерел, силовики іноді затримують чиновників — навіть тих, кого поставив Кірієнко — просто не попереджаючи Адміністрацію президента. Напруга посилюється також через його зв'язок із Юрієм Ковальчуком, співвласником банку «Россия», якого у вузьких колах називають другою людиною в країні після Путіна.
Для силових груп Ковальчук — конкурент, а війна проти України лише загострила ці конфлікти. Чим довше триває війна і чим більшим стає тиск на економіку, тим гостріше стикаються між собою російські клани, кожен з яких намагається втримати доступ до ресурсів.
Фактично Росія входить у фазу неконтрольованої внутрішньої боротьби, де силовики, чиновники й бізнес-групи конкурують у режимі «кожен сам за себе». І це — прямий наслідок війни, яку Кремль розв’язав проти України.