Начальник Генштабу ЗС РФ Валерій Герасимов доповів російському диктатору Володимиру Путіну, що Покровськ нібито захоплений, а в покровсько-мирноградській «кишені» російські війська оточили 31 український батальйон (понад 5 тисяч оборонців). Проте ця інформація виявилася неправдою. Генштаб ЗСУ спростував повне захоплення Покровська та підкреслив, що бої за місто тривають, хоч ситуація там і складна.
Більше того, ця історія Герасимова для Путіна викликала обурення навіть серед так званих зет-блогерів. Вони заявили, що ніякого оточення українських військ немає, а коридор між російськими угрупованнями на заході та півночі Покровська сягає кількох кілометрів.
Військово-політичний аналітик та співзасновник громадської ініціативи «Права справа» Дмитро Снєгирьов у коментарі для Главреду розповів, чи зможуть російські війська захопити Покровськ до Нового року, у чому полягає секрет стійкості міста, яке борониться вже 14 місяців, чому Росія так уперлася в його захоплення, наскільки воно важливе для окупантів, чим загрожує Україні окупація міста, куди після Покровська може рушити путінська армія, які міста стануть наступними цілями росіян і чого після взяття Покровська варто остерігатися Дніпру та Запоріжжю.
Дмитро Снєгирьов зазначив, що ситуація в Покровську залишається важкою, однак заяви Герасимова про повний контроль над містом, як і над Куп’янськом, не відповідають реальності. Нині активні бойові дії тривають у промисловій зоні — біля м’ясокомбінату, комбікормового заводу та в мікрорайоні Динас. Російські війська намагаються дрібними штурмовими групами просочитися вперед, щоб створити умови для перехоплення логістики наших сил. Ворог рухається в бік Гришиного, прагнучи перекрити українським підрозділам шляхи підвезення та позбавити можливості проводити ротацію особового складу.
І без того напружена ситуація ускладнюється поганими погодними умовами. Наші оборонці активно застосовують так звану тактику «стіни дронів» — масове використання FPV-дронів для нейтралізації особового складу противника та його автомобільної й мототехніки. Проте туман значно ускладнює цю операцію. Через це окупанти активізувалися як у Покровську, так і вздовж усієї лінії фронту.
Бої тривають у районі багатоповерхівок. Підрозділи Сил спеціальних операцій ГУР МО України утримують цю критично важливу ділянку оборони, адже висотні будинки фактично є панівними точками. У разі їх захоплення окупанти зможуть взяти під вогневий контроль наші позиції та місця тимчасового розташування особового складу.
Можливості відновити контроль над Покровськом немає через нестачу оперативних резервів та чисельність російського угруповання на Покровському напрямку, яке налічує 150 тисяч осіб. До того ж нещодавно на Покровський напрямок із Запорізького, з-під Гуляйполя, були перекинуті підрозділи 76-ї повітряно-десантної дивізії противника, що свідчить про те, що Покровський напрямок є більш пріоритетним для Росії.
Наразі завдання ЗСУ – якомога довше тримати Покровськ, принаймні допоки триває переговорний процес, щоб не дати росіянам використати цю карту для посилення їхніх позицій. Але й заяви про те, що Покровськ уже захоплений, не відповідають дійсності.
Покровськ – це великий логістичний хаб, який важливий і для нас, і для росіян. Втім, Покровськ і цей регіон взагалі для Росії важливі не тільки з військової і політичної точок зору, а передусім з економічної. Росіянам потрібні тамтешні родовища коксівного вугілля та найбільші в Європі поклади рідкісноземельних металів. Зокрема, літій – в районі н.п. Шевченко, коксівне вугілля – поблизу н.п. Котлине. На жаль, ці території ми вже втратили.
З військової точки зору, Покровськ привабливий для Росії перспективою виходу на адміністративні кордони Дніпропетровської області. Там далі пласка рівнина, і стримати росіян нам буде досить складно.
Нагадаємо, російський диктатор Володимир Путін заявив, що відхилив частину мирних пропозицій США щодо України, і уточнив, що американський «план миру» нині складається з 27 пунктів, поділених на чотири пакети. ТАСС повідомляє про вимогу Росії передати їй не лише Донбас, а й Новоросію.