Режим Олександра Лукашенка показово відправив за ґрати білоруса Максима Зезюльчика, який воював на боці Росії проти України. Суд у Білорусі засудив його щонайменше до десяти років колонії, незважаючи на союзницькі відносини з Кремлем і прямі прохання Москви втрутитися, пише Dissidentby.
Зезюльчика визнали винним у найманстві та державній зраді. Процес проходив у закритому режимі, матеріали справи були засекречені. Відбувати покарання він буде в колонії ІК-17 в Шклов. Експерти називають вирок демонстративним: людина, яка воювала за Росію, не отримала на батьківщині ніякого захисту, а опинилася у в'язниці — і це в країні, яку Кремль називає своїм найближчим союзником.
Після оголошення вироку російський рух «Ветерани Росії» звернувся до Лукашенка з проханням помилувати Зезюльчика, називаючи його «добровольцем» і стверджуючи, що він нібито виконував інструкторські функції і був нагороджений медаллю. Посольство РФ у Мінську також заявило про намір домагатися зняття звинувачення за статтею про найманство. Однак білоруська влада ці сигнали проігнорувала.
Історія Зезюльчика почалася після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Він служив за контрактом у білоруській армії, а потім, за даними слідчих, через свого командира отримав інформацію про ПВК «Редут», пов'язану з російською військовою розвідкою. У 2022 році він поїхав до Росії, пройшов вербування і опинився на фронті.
Восени того ж року Зезюльчик був поранений і потрапив у полон в Донецькій області. В Україні його засудили до десяти років позбавлення волі за участь у війні в якості найманця. У 2024 році його передали Росії в рамках обміну полоненими. Після повернення до Білорусі він відразу опинився під слідством.
За версією Служби безпеки України, Зезюльчик міг бути пов'язаний з білоруським КДБ, а участь у ПВК «Редут» використовувалася як прикриття для збору розвідданих про ЗСУ та російські військові структури. Сама ПВК, як раніше з'ясували журналісти проектів «Система» і «Схеми», безпосередньо контролюється Міноборони РФ і пов'язана з військовою розвідкою Росії.
У підсумку ситуація виглядає абсурдною навіть за мірками союзників: Білорусь відправляє до колонії людину, яка воювала в інтересах російської армії, демонструючи, що участь у війні на боці РФ не гарантує безпеки навіть у «союзній» країні.