З наближенням завершення 2025 року президент США Дональд Трамп виглядає значно менш значущою фігурою, ніж у момент повернення до влади. Про це пише видання The Atlantic, аналізуючи перші місяці його другого президентського терміну та їхні наслідки для американської політики.
Автори матеріалу нагадують, що старт у Трампа був більш ніж потужним. Після інавгурації він і його команда підписали понад 140 указів, підпорядкували своїй лінії Конгрес, який контролювали республіканці, і пішли на масштабне переформатування федеральної бюрократії. Вплив Білого дому поширився і на інші сфери — від престижних університетів до великих юридичних фірм, яким фактично дали зрозуміти, хто тепер задає правила гри.
Економічна та зовнішня політика США також різко змінилися. Трамп не приховував роздумів про можливість третього терміну, а його стиль управління знову став домінуючим і конфронтаційним. Однак, як зазначає The Atlantic, вже до кінця 2025 року цей ефект почав стрімко сходити нанівець.
Партія Трампа зазнала поразки на останніх виборах, а його рейтинги просіли навіть у тих напрямках, які завжди вважалися його сильною стороною — економіці та імміграції. На думку журналістів, президент втратив зв'язок з тими настроями, які забезпечили йому перемогу, і замість цього зосередився на дрібних, демонстративних і багато в чому самовихваляючих проектах. На тлі зростання занепокоєння американців через вартість життя Трамп і його сім'я, як стверджує видання, зуміли отримати значні фінансові вигоди від його перебування при владі.
Внутрішньопартійна ситуація для президента теж погіршується. Республіканці все частіше відкрито йому протистоять, а демократи починають перехоплювати ініціативу. При цьому без відповідей залишаються питання, пов'язані зі скандалом навколо Джеффрі Епштейна, що додатково підточує позиції Білого дому.
The Atlantic нагадує, що кожен президент після другого терміну формально стає «кульгавою качкою», але багато глав держави примудрялися утримувати політичний капітал як мінімум до проміжних виборів. Трамп же, за оцінкою видання, прийшов до цього стану менш ніж за рік.
Втративши вплив всередині країни, він зосередився на тому, що ще залишається в зоні його контролю. Йдеться про зовнішню політику, прагнення отримати Нобелівську премію миру і вигідні ділові угоди. Білий дім активно приймає зарубіжних лідерів, а сам Трамп значно збільшив кількість міжнародних поїздок.
Крім того, президент хоче залишити після себе помітний «фізичний» слід. Серед його ідей — додати своє ім'я до назви Кеннеді-центру, побудувати величезну арку і провести масштабну перебудову Білого дому. Така зосередженість на символах і особистій спадщині викликає занепокоєння у республіканців, які побоюються розгрому на проміжних виборах наступного року.
Усередині руху MAGA наростають розбіжності, і все більше політиків починають обережно думати про майбутнє після Трампа. У матеріалі зазначається, що одним із потенційних спадкоємців його впливу може стати чинний віцепрезидент США Джей Ді Венс.
«Жоден республіканець не наважувався навіть вимовити слово «2028» з побоювання спровокувати Трампа. Але це змінюється. А найшвидший спосіб стати «кульгавою качкою» — це втратити власну партію», — наводить видання слова одного з його зовнішніх радників.