Поки Україна і весь цивілізований світ святкують Різдво, в Москві влаштували черговий бал сатани з роздачею орденів за брехню. Головний кремлівський пропагандист Володимир Соловйов отримав чергову дрібничку з рук Путіна і влаштував на сцені справжнє істеричне шоу зі сльозами.
У центрі Москви, в позолочених залах, відбулася подія, яка викликає лише огиду у будь-якої адекватної людини. Володимир Соловйов, який роками закликав стерти українські міста з лиця землі, отримав нагороду з рук Володимира Путіна. Після офіційної частини пропагандист не витримав і розплакався прямо перед камерами, почавши звеличувати вторгнення в Україну, під час якого росіяни зруйнували десятки міст, вбили тисячі мирних жителів і захопили чужі території. На тлі тисяч реальних смертей ці театральні сльози виглядали особливо цинічно.
У своєму пориві вірних почуттів Соловйов видав порцію сумнівної філософії про долю свого покоління. Війна повернула сенс моєму поколінню — заявив глашатай кремлівського диктатора. За його словами, раніше «його покоління» в якийсь момент почало вважати, що Батьківщини немає, а тепер, мабуть, сенс життя знайшовся в руїнах Маріуполя і Бахмута. Примітно, що сам оратор вважає за краще шукати цей сенс в затишних залах Кремля, а не в брудних окопах під Авдіївкою.
Далі риторика нагородженого стала ще більш войовничою і абсурдною. Чоловік, стало ясно, що створений для війни — підкреслив Соловйов. При цьому він делікатно не уточнив, чому він сам, будучи тим самим «створеним для війни» чоловіком, досі не бере участі в бойових діях, і ким у такому випадку, згідно з власними ж твердженнями, є. Мабуть, його особиста «війна» обмежується криками в телевізійній студії та отриманням премій за виправдання геноциду.
Продовжуючи свій монолог, учасник церемонії почав вихваляти війну, заявивши, що армія РФ захищає свою країну від «зла», яке Кремль сам же і вигадав для виправдання агресії. За версією Соловйова, російські солдати виявляють тільки найкращі якості, хоча весь світ вже четвертий рік здригається від зафіксованих фактів варварства, вбивств і грабежів на окупованих територіях. Картина світу, яку малював плачучий пропагандист, не мала нічого спільного з реальністю спалених українських сіл.
У фіналі свого виступу Соловйов акцентував увагу на тому, що «росіяни» — це нібито народ-переможець. Однак він знову не уточнив, чому в такому випадку РФ не може 4 роки виконати цілі війни, а список «перемог» поповнюється в основному кладовищами по всій Росії. Весь цей перформанс став наочною ілюстрацією того, в який глибокий моральний глухий кут зайшла російська еліта, яка святкує вбивства як найвище досягнення духу.