Дезінформація є одним із ключових інструментів Росії у війні, але на рівні самітів її використовують рідко. Ще рідше трапляється, щоб брехню, озвучену особисто президентом РФ, було так легко викрити. Саме це, як пише редакційна колегія The Times, сталося після заяви Володимира Путіна під час телефонної розмови з президентом США Дональдом Трампом.
Путін заявив, що Україна нібито запустила 91 безпілотник для атаки на його резиденцію на північ від Москви, поблизу Великого Новгорода. Однак американські спецслужби не знайшли жодних підтверджень цієї історії — ні супутникових знімків, ні доказів на місці події.
1 січня Росія оголосила, що начебто розшифрувала дані зі «збитого дрона», які вказують на ціль атаки. Водночас ці матеріали так і не були передані американській стороні.
Як зазначає The Times, ця брехня з’явилася у дуже зручний для Кремля момент. Саме тоді Дональд Трамп завершував переговори з президентом України Володимиром Зеленським, які він сам назвав надзвичайно успішними — за його словами, 95 відсотків мирного плану було погоджено. Заява Путіна миттєво зіпсувала настрій американському лідеру і фактично зірвала позитивну динаміку.
Саботаж будь-якої угоди США з Зеленським, навіть тимчасовий, є очевидною метою Кремля. Не менш важливо для Москви й створити ілюзію виправдання масованих повітряних ударів по українських містах, інфраструктурі та цивільному населенню — атак, які Росія продовжує, паралельно імітуючи участь у мирних переговорах.
Колишній президент РФ Дмитро Медведєв, який давно перетворився на рупор кремлівської пропаганди, використав цю історію для чергових погроз. Він назвав вигадану атаку «доказом», що Зеленський хоче війни, і заявив, що той мав би переховуватися «до кінця своєї нікчемної життя».
Водночас, як підкреслює The Times, новий рік не приніс жодних реальних ознак прориву. Путін не відмовився від жодної зі своїх максималістських вимог, не продемонстрував готовності до компромісів щодо територій або гарантій безпеки і продовжує кидати нові сили на фронт, попри втрати та економічні проблеми.
Російські війська відкривають нові ділянки боїв, намагаючись скористатися нестачею особового складу в України, а також паралельно прагнуть утримати нестабільну оборону Покровська.
У дипломатичному плані Москва задоволена тим, що, попри заяви Трампа про майже готовий мирний план, ключове питання — майбутнє окупованих Росією територій — залишається невирішеним. Будь-які поступки з цього приводу стали б для Зеленського політичним самогубством, що й залишається однією з цілей Кремля.
Європа з подивом спостерігає за цими маневрами у Вашингтоні та Мар-а-Лаго. Попри активні саміти та дипломатичний тиск, Трамп послідовно виступає проти нових санкцій проти Росії та надання Україні додаткової військової допомоги.
У Європі дедалі чіткіше усвідомлюють, що вона все більше залишається сам на сам із російською загрозою власній безпеці. Водночас там розуміють і інше: Путін не може відступити, адже будь-яка слабкість означатиме поразку.
При цьому російська економіка зазнає серйозного тиску, повернення сотень тисяч безробітних військових стане довгостроковою соціальною проблемою, а самі росіяни добре пам’ятають, що Радянському Союзу знадобилося 1 418 днів, щоб перемогти Гітлера. Уже 12 січня війна Росії проти України триватиме стільки ж — із просуванням лише приблизно на 48 кілометрів у напрямку Покровська.
«Прогнозувати поступки або падіння Путіна було б наївно. Але російська історія розвивається різкими стрибками. І попри всі труднощі, у лютому, коли війна увійде в п’ятий рік, Україна може відчути полегшення», — підсумовує The Times.
Нагадаємо, Кримський півострів і материкові резиденції Путіна обростають все новими шарами захисту. На початку повномасштабного вторгнення в 2022 році навколо Валдая було помічено всього близько двох систем ППО. Тепер особистий спокій диктатора охороняють вже 14 таких комплексів.