З початку повномасштабного вторгнення в Україну російська військова машина зіткнулася з безпрецедентним явищем — систематичною загибеллю вищого командного складу. За даними, зібраними з відкритих джерел, з лютого 2022 року підтверджено смерть щонайменше дев'ятнадцяти російських генералів. Про це повідомляє незалежне російське видання The Insider.
Українські захисники з перших днів війни продемонстрували здатність виявляти і знищувати ключові фігури армії противника. Багато російських генералів загинули в результаті снайперського вогню, артилерійських ударів, диверсій або вибухів.
Відлік почався в 2022 році із загибелі Андрія Суховецького — заступника командувача однієї з армій РФ. Він став першою офіційно визнаною втратою такого рівня. Суховецького застрелив український снайпер у Чернігівській області всього через кілька днів після початку вторгнення.
Потім був ліквідований Олег Мітяєв, командир мотострілецької дивізії, який загинув під час боїв за Маріуполь. Українські бійці батальйону «Азов» заявили про його знищення, і ця інформація була частково підтверджена російськими джерелами. У березні того ж року в Маріуполі від снайперської кулі загинув Володимир Фролов, який обіймав аналогічну посаду.
У квітні під Ізюмом, ймовірно, не пережив артилерійський удар по командному пункту Андрій Симонов, який відповідав за радіоелектронну боротьбу на Західному напрямку. У травні був збитий штурмовик Су-25, за штурвалом якого перебував Канамат Боташев — відставний генерал, який воював у складі ПВК «Вагнер».
У червні в районі Попасної був ліквідований Роман Кутузов — високопоставлений штабний офіцер, і цю втрату Москва була змушена визнати офіційно.
У 2023 році загибель генералів продовжилася. У лютому загинув Дмитро Ульянов — відставний командир полку мобілізованих. У червні під час українського контрнаступу удар по штабу в Приморську призвів до загибелі начальника штабу армії Сергія Горячова. У липні в Бердянську був знищений заступник командувача округом Олег Цоков.
У листопаді під Кринками в Херсонській області загинув Володимир Завадський — заступник корпусного командира. За різними даними, причиною могла стати міна або артилерійський обстріл. У грудні на фронті загинув Ігор Трифонов — колишній начальник поліції, раніше позбавлений звання за корупцію.
У 2024 році список поповнився Андрієм Головацьким, відставним штабним офіцером внутрішніх військ, який загинув у червні. У вересні був убитий Ільдар Саїдов — колишній митник, мобілізований до штурмового загону «Шторм Z». У листопаді офіційно підтвердили загибель Павла Клименка — командира гвардійської бригади.
Наприкінці року в Москві в результаті вибуху загинув Ігор Кирилов — голова військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту РФ, разом із водієм. У грудні також помер Костянтин Смешко на території Росії — за неофіційними даними, в результаті авіа- або ракетного удару, деталі були засекречені.
У 2025 році втрати продовжилися. У квітні від вибуху в Росії загинув Ярослав Москалик — заступник начальника оперативного управління Генштабу. У липні, за даними українських ЗМІ, в результаті ракетного удару загинув заступник головнокомандувача флотом Михайло Гудков, тоді як російська сторона заявила про смерть «під час виконання завдання» в Курській області. У грудні в Москві було підірвано автомобіль, в результаті чого загинув Фаніл Сарваров — керівник управління підготовки Генштабу.
Частина з цих офіцерів на момент загибелі перебувала у відставці або воювала у складі найманих формувань. Проте сам масштаб втрат серед вищого командного складу став безпрецедентним для сучасної російської армії.
Ці події демонструють стійкість України у війні з чисельно переважаючим противником, де точкові удари, розвідка та координація дозволяють завдавати ударів по найвищих рівнях військового керівництва, підриваючи мораль агресора та посилюючи позиції Сил оборони України.