Європейський Союз, здається, вирішив, що пора брати бика за роги і перестати бути молодшим партнером Америки в питаннях, що стосуються безпеки їхнього власного континенту.
Як повідомляє видання Politico, ЄС прагне перехопити ініціативу в мирному врегулюванні війни в Україні, щоб не допустити одноосібного диктування умов Вашингтоном. На роль головного переговірника з главою Кремля Путіним навіть претендують конкретні люди — Олександр Стубб і Маріо Драгі.
Ініціатива президента Франції Еммануеля Макрона щодо відновлення діалогу з Москвою раптово отримала схвалення в Брюсселі та ключових європейських столицях. Стратегічна мета всього цього маневру проста й амбітна: створити автономний канал комунікації.
Це має продемонструвати Сполученим Штатам, що Європа має власний політичний вплив і не готова залишатися осторонь у питаннях безпеки континенту.
Зараз у кулуарах ЄС точаться активні дискусії про те, хто ж стане тим самим спецпосланцем, який відповідатиме за ці надскладні переговори. Основними претендентами є дві дуже різні постаті.
Перший кандидат — колишній прем'єр-міністр Італії Маріо Драгі. У виданні зазначають, що він є впливовим союзником Києва. Його кандидатуру активно лобіює італійський сенатор Джованбаттіста Фаццоларі.
Є навіть цікава деталь: вважається, що саме жорстка позиція Риму на підтримку України багато в чому обумовлена особистими зв'язками Фаццоларі, адже його дружина — українка, зазначає Politico.
Другий претендент — чинний президент Фінляндії Олександр Стубб. Він був одним із перших, хто ще минулого року висунув ідею створення такої посади й офіційно запропонував свою кандидатуру.
Цікаво, що ідея ввести посаду спецпосланця вже знайшла широку підтримку серед більшості лідерів країн-членів і в Раді ЄС. Однак всередині європейської дипломатії зберігається і розкол. Головною і послідовною опоненткою переговорного процесу залишається глава дипломатії ЄС Кая Каллас. Вона виступає категорично проти будь-яких прямих контактів з Володимиром Путіним, вважаючи їх передчасними і небезпечними. Боротьба за вплив і майбутнє миру в Європі триває, і вона набагато складніша, ніж здається на перший погляд.