У Вашингтоні відбулася тривала і напружена зустріч представників США, Данії та Гренландії, яка показала: суперечка про контроль над островом перейшла в серйозну і структуровану фазу. Спочатку погрози президента США Дональда Трампа сприймалися як ексцентричні заяви, проте тепер стало очевидно — американський лідер налаштований діяти послідовно і жорстко.
Як пише Politico, Копенгаген і Гренландія залишаються принципово незгодними з намірами Трампа взяти територію під контроль. Міністр закордонних справ Данії Ларс Лекке Расмуссен прямо заявив, що змінити позицію Вашингтона не вдалося.
«Нам не вдалося змінити американську позицію. Президент чітко дав зрозуміти, що хоче заволодіти Гренландією. Ми чітко сказали, що це не в інтересах королівства», — підкреслив він.
За даними видання, плани Трампа щодо Гренландії — це не тактичний торг і не політичний шум. Їх підтримують його радники та частина законодавців. У відповідь Данія закликала союзників посилити присутність навколо острова. Вже з цього тижня у військових навчаннях на Гренландії беруть участь підрозділи зі Швеції, Нідерландів, Франції та Німеччини.
При цьому європейські дипломати підкреслюють: розгортання військ не спрямовано проти США. Його мета — продемонструвати, що Данія здатна самостійно забезпечувати безпеку Гренландії. Це, за задумом Копенгагена, має створити дипломатичний коридор для обговорення американських побоювань без втрати суверенітету.
Паралельно з'являється ще один тривожний сигнал — Ісландія. Вперше її згадали під час засідання Колегії комісарів ЄС у Брюсселі, одночасно з тим, як прем'єр-міністр Ісландії Кріструн Фростадоттір зустрічалася з главою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн. Основною темою стала безпека Арктики та Північної Атлантики.
У політичних колах все частіше лунають обережні натяки: після Гренландії об'єктом уваги Трампа може стати саме Ісландія. Колишній конгресмен Біллі Лонг, кандидат Трампа на посаду посла США в Ісландії, навіть дозволив собі жарт, що країна могла б стати 52 штатом США — з ним у ролі губернатора.
Ці сигнали посилюють занепокоєння Європи. Європейські дипломати визнають: будь-які спроби США встановити контроль над новими територіями змусять союзників прискорити зміцнення військової присутності і паралельно шукати дипломатичні механізми захисту суверенітету.
Все це відбувається на тлі загального охолодження у відносинах ЄС і США. Брюссель переглядає торговельні домовленості, обговорює санкційну політику і готує нові правила для телекомунікаційних і супутникових операторів. Європейський парламент навіть розглядає можливість відкласти голосування щодо торговельної угоди з Вашингтоном.
У підсумку арктична політика Трампа ризикує стати ще однією точкою напруги між США і Європою, а Ісландія — новою ареною великої геополітичної гри.