Американська політика ризикує перетворитися на справжній трилер з медичним ухилом. Приводом для нової хвилі паніки стало лист Дональда Трампа прем'єру Норвегії, в якому президент США буквально «зірвався з ланцюга».
Трамп заявив, що більше не вважає себе зобов'язаним дбати про мир, оскільки йому не дали Нобелівську премію миру. У цьому ж посланні він знову атакував Данію, поставивши під сумнів її права на Гренландію: «Чому вони взагалі мають „право власності“? Немає жодних письмових документів, тільки те, що сотні років тому там причалив човен, але ми теж мали човни, які причалювали там».
Дісталося і НАТО - Трамп впевнений, що зробив для Альянсу більше за всіх в історії, і тепер «Альянс повинен зробити щось для США».
Реакція всередині Штатів була миттєвою. Конгресвумен Ясмін Ансарі прямо заявила, що у президента «надзвичайно серйозні психічні захворювання», і закликала негайно застосувати 25-ту поправку до Конституції, яка дозволяє усунути главу держави, якщо він не здатний виконувати обов'язки.
Здавалося б, для України це має бути позитивним сигналом, але історик Ярослав Грицак в інтерв'ю Radio NV закликав не поспішати з висновками. За його словами, Трамп з його непослідовністю і хаотичністю все ж залишає поле для маневру, в той час як його можливий наступник — людина зовсім іншого складу.
«Тому що якщо зникне Трамп, з'явиться Джей Ді Венс. Якщо Трамп може мати якісь певні коливання, непослідовність, хаос, то цей хаос дає поле для маневру. То в випадку Джей Ді Венса цього не буде, він більш страшна особистість, ніж Трамп в цьому сенсі», - пояснив історик.
Грицак підкреслює, що Венс - це не просто політик, а ідеолог, який все більше бачить своїм головним ворогом Європу. Якщо Трамп діє імпульсивно, то Венс може почати методично руйнувати трансатлантичну єдність, що в умовах нашої війни стане смертельним ударом по підтримці України.
Професор підсумував свої побоювання досить похмурим прогнозом: «Я дійсно боюся того, що в разі, якщо це дійсно деменція у випадку Трампа, що цілком можливо, з огляду на вік, я думаю, є загроза його наступника, тому що треба буде відкривати імпічмент не тільки йому, а й Джей Ді Венсу».
Ситуація виглядає патовою: з одного боку — президент, який ображається на відсутність премій і хоче відібрати острів у союзників, з іншого — його віце-президент, який може виявитися ще більш жорстким ізоляціоністом. Для України 2026 рік у Вашингтоні стає часом, коли доводиться вибирати між хаосом і системною загрозою.
Поки світова спільнота перетравлює листи Трампа про «човни в Гренландії», Київ змушений балансувати, розуміючи, що будь-яка перестановка в Білому домі може як дати шанс, так і остаточно закрити вікно можливостей. Іронія долі в тому, що Трамп навіть не знає, що Нобелівську премію миру присуджує комітет в Осло, а не уряд Норвегії, але ця «дрібниця» тьмяніє на тлі глобальної кризи довіри, яка зараз розриває США зсередини.