Окупаційна адміністрація продовжує тестувати на жителях захоплених територій найдикіші соціально-економічні експерименти. Як повідомляє Центр національного опору, в Росії серйозно обговорюється нова модель пенсійних виплат, яка ставить хрест на класичній системі соціального забезпечення.
Суть пропозиції проста і лякає: до 3% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) пропонується направляти не до загального бюджету, а безпосередньо на підтримку батьків платника податків. На перший погляд це виглядає як «турбота про сім'ю», але насправді це означає офіційну відмову держави від зобов'язань перед пенсіонерами.
Особливо болісно ця «реформа» вдарить по тимчасово окупованих територіях України, де пенсійна система і так перетворена на інструмент шантажу і контролю. Виплати тут постійно затримуються, а для їх отримання людей змушують проходити принизливі процедури паспортизації. Нова схема лише закріплює цей підхід, фактично заявляючи: порятунок потопаючих — справа рук самих потопаючих. Якщо у літньої людини немає офіційно працюючих дітей з високою зарплатою, вона ризикує залишитися без копійки в кишені, оскільки держава умиває руки.
Ситуація на ВТО ускладнюється тим, що знайти легальну роботу з «білою» зарплатою там практично неможливо. Більшість працездатного населення або виїхала, або перебивається випадковими заробітками, які ніяк не фіксуються в російських податкових реєстрах.
У таких умовах навіть символічна допомога батькам стає непідйомним тягарем. При цьому фіскальний тиск і адміністративний контроль з боку окупантів нікуди не зникають — податки продовжать збирати в повному обсязі, але ось повертати їх у вигляді пенсій Кремль більше не планує.
Фактично ми спостерігаємо демонтаж залишків соціального захисту. Окупанти свідомо заганяють людей у стан повної невизначеності та залежності від родинних зв'язків, які і так зруйновані війною.
Для людей похилого віку, чиї діти захищають Україну або виїхали до Європи, ця ініціатива означає вірну голодну смерть, оскільки російська держава більше не вважає турботу про них своїм обов'язком. Це черговий етап політики витіснення «нелояльного» населення і остаточного перетворення захоплених земель на сіру зону без прав і гарантій.